Працівники санітарно-епідеміологічної служби Рівенщини б’ють на сполох у зв’язку з критичною ситуацією, що склалася біля пункту автомобільного пропуску «Городище» у Дубровицькому районі на кордоні з Білоруссю. Основна проблема — це громадський туалет на узбіччі, який давно перебуває в аварійному стані, переповнений фекаліями і оточений купами сміття. Збудувати новий туалет і впорядкувати територію, як це зробив би за кілька днів кожен справжній господар, влада ніяк не спроможеться за два роки.
Про нагальну необхідність вирішення питання головний державний санітарний лікар області Геннадій Шевченко вчергове нагадав чиновникам на понеділковому засіданні постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Рівенщини. При цьому говорив він вже не стільки про антисанітарію і реальну загрозу епідеміологічного плану, скільки про підірваний престиж України: — Це своєрідне обличчя області й держави. Проїжджають автобуси міжнародного сполучення, урядові делегації, а там таке робиться... Благоустроєним туалетом на території пункту пропуску користуються лише митники і прикордонники, вони закривають його на ключ. А всім іншим залишається або бігти в ліс, або йти в той «гадючник». Тому вкрай важливо врешті-решт вирішити питання будівництва нового громадського туалету і привести прилеглу територію у належний санітарний стан. Перший заступник голови облдержадміністрації Анатолій Жуковський на слова Геннадія Шевченка зважив, але сказав, що свою пропозицію СЕС має подати у письмовому вигляді. За цим справа не стала. Того ж дня відповідні клопотання за підписом Геннадія Шевченка були відправлені Анатолію Жуковському і водночас голові облдержадміністрації Віктору Матчуку. Проте чи допоможуть вони? Як з’ясувалося, з подібним СЕС зверталася, зокрема, до керівництва ОДА, до голів Дубровицької райдержадміністрації й райради, до митників і прикордонників, місцевої сільради і дорожників ще з весни 2005 року, коли філії шести страхових агентств, які працюють у пункті пропуску, погодилися профінансувати спорудження сучасного громадського туалету. Але взятися за саме будівництво так ніхто і не захотів, одні переводили «стрілки» на інших, відбивалися різними відписками. З останніх чи не найцікавішою є відповідь санстанції голови Туменської сільради, датована липнем 2005. У ній вказано, що в бюджеті сільради кошти на будівництво туалету європейського зразка не закладені й збирати їх вона не має права, бо, мовляв, буде притягнена до кримінальної відповідальності.
