Організовані Польською фундацією «Партнерство задля демократії» триденні журналістські майстерні у прикордонному польському місті Перемишлі мали на меті розвінчати міф про упереджених стосовно українців польських митників, який час від часу з’являється в українській пресі. Втім, враження від перебування на території Польщі не обмежилися лише уявленням про реальну роботу польської митниці.
50 кілограмів бурштину не довезли у Польщу На пішохідному переході пропускного пункту Медика вишикувалася довжелезна черга українців, які бажають перетнути кордон — іноді доводиться їм вистоювати по 5-8 годин. Серед них не помітно людей з великим достатком: такі перетинають кордон на авто. Мешканка Львівщини Галина пояснила, що ходить до Польщі щотижня: продає там блок цигарок, заробляючи 25 гривень, а натомість купує м’ясо, яке в сусідній державі набагато дешевше. Втім, чимало наших співвітчизників такою кількістю товару не обмежуються і поповнюють список контрабандистів. Лише за цей рік на митниці в Медиці було вилучено у наших співвітчизників 16 мільйонів 600 тисяч штук цигарок, 50 кг необробленого бурштину, 1300 літрів алкоголю. Українці винахідливі — товар ховають під одягом, під обшивкою автомобілів та вагонів у поїздах, у баках для пального та олії, в хлібі, кондитерських виробах, мішках з гіпсом тощо. Тому митники змушені подекуди навіть розбирати авто, вагони поїздів. Як правило, вилучений товар знищують, контрабандиста штрафують і звертаються до консульства, щоб відмовило йому в наданні візи.
Польських водіїв дисциплінують штрафами Той, хто вперше мандрує Польщею, не одразу звикає до рівних, без вибоїн, як у нас, доріг, до надзвичайної дисциплінованості польських водіїв. Як пояснив знайомий водій, причина такої дисциплінованості — досить високі штрафи за порушення правил вуличного руху: «Як на наші гроші, найменший штраф тут — 160 гривень, а у нас, приміром, за недотримання вимоги дорожнього знака заплатиш не більше 9 гривень». Не можна не помітити й чистіші, ніж в Україні, вулиці. Воно й не дивно, адже зі смітниками тут немає проблем: вони є на кожному кроці. Ще польські вулиці краще освітлюються вночі. Але це помітно вже тоді, коли повертаючись увечері в Україну, після перетину кордону потрапляєш у суцільну пітьму.
Турбота про інвалідів — ознака цивілізованості суспільства? Про культурний рівень поляків можна зробити висновок ще на польській митниці. Мало того, що після відвідування туалету на львівському автовокзалі складається враження, що у Польщі аналогічні кімнати для задоволення людських потреб сяють чистотою, так ще й у них, виявляється, обладнано спеціальні кабінки для інвалідів. Поручні біля унітаза та умивальника не дозволять людині з особливими потребами почуватися безпомічно. Вражає й те, що спеціальне крісло для того, щоб по східцях міг піднятися інвалід, є навіть у суді. Звісно, про цивілізованість судять не лише по цьому. Ставлення поляків до своїх кладовищ, пам’яток культури теж заслуговує на увагу. Проїжджаючи повз кладовище у Перемишлі, не можна не замилуватися яскравістю барв на ньому. Причиною цього розмаїття є живі квіти, висаджені у спеціальні кам’яні вази на могилах. Жовті, рожеві, вишневі хризантеми у них створюють враження надзвичайної доглянутості й охайності. Втім, найбільш яскравим показником рівня польської культури став стан старовинного замку в Красіцині. Звикнувши до руїн, якими здебільшого є нині українські замки, журналісти очікували аналогічне побачити і в Польщі. Але відреставроване з витонченими шпилями білосніжне диво архітектури, яке постало перед нами, абсолютно не відповідало нашим уявленням. Як пояснив директор програм фундації «Партнерство задля демократії» і журналіст польського радіо «Жешов» Марек Цинкар, названий замок відданий у приватні руки й у ньому розташовані готель та ресторан.
Житло полякам більш доступне, ніж українцям Хоч запитання про зарплату вважається не вельми делікатним, але спокуса порівняти її з українською переважила. — 800 євро — мій оклад, а, оскільки я працюю на два оклади, отримую 1500 євро, — не знітився від запитання польский колега. — А скільки отримує митник? — Від 470 доларів і більше залежно від стажу та посади, — розповів керівник зміни на митниці в Медиці Сильвестр Сосновський. Звісно, сума зарплати переконлива, особливо, якщо врахувати, що, приміром, 1 кг курки гриль у Польщі коштує усього 5 злотих (близько 8 гривень). Взагалі, завдяки дотаціям держави на тваринництво м’ясо у Польщі дуже дешеве. Позаздрити полякам можна і з приводу реальності придбання житла. Приміром, у найбільшому банку Польщі «PKO», 30% акцій якого у приватних руках, а решта належить державі, кредит на житло дають під 5% річних (в Україні під 12% найменше) і аж на 40 років (в Україні 25 найбільше). Причому, щоб визначити платоспроможність клієнта, враховують не лише його дохід, як це роблять у нас, а, за бажанням клієнта, і його батьків, тестів чи свекрів, знайомих, друзів. Вартість 1 кв. метра житла у Перемишлі близько 2-3 тисяч злотих (600-900 доларів), у Варшаві — 6-8 тисяч злотих (1800-2500 доларів).
«Президент не Бог, щоб його портрет чіпляти на стіну» Бажаючи показати неупереджене ставлення до українців, котрі з усіх іноземців-правопорушників у Перемишлі становлять майже 90%, організатори майстерень влаштували журналістам зустрічі з керівництвом польської поліції, прокуратури, суду. Що дивно, у жодному з кабінетів, у яких нас приймали, не помітно було на стінах портретів глави держави. Натомість скрізь висіли зображення польського герба. — А що, у вас портрет президента не вішають на стіни? — поцікавилася у Марека Цинкара, пам’ятаючи останню недавню зміну в кабінетах українських представників влади, коли зображення Кучми оперативно замінили Ющенком. — Ні, — щиро здивувався Марек. — Адже президент — не Бог, щоб його на стіни чіпляти.
Польський прокурор з журналістами не судиться Щодо особливостей співпраці з засобами масової інформації, то показовим тут є побачене у поліції в Перемишлі. Комендатура воєводства має власний сайт в інтернеті, який наповнює інформацією поліцейська прес-служба. Оскільки тут пам’ятають про те, що лише нова інформація може бути цікавою читачам, то її поновлюють цілодобово. На сайті можна прочитати повідомлення, причому написані не одним рядком, про злочини, які трапилися на території воєводства, інформацію на тему «як не стати жертвами злочинців», вміщено тут також зображення розшукуваних осіб, статистику злочинності і розкриття злочинів. Відвідувач сайту може скористатися пошуком, щоб знайти інформацію про конкретні види злочинів. Також сайт містить контакти, за якими можна повідомити про той чи інший злочин, причому зробити це можна анонімно. Поліція надану відвідувачами сайту інформацію обов’язково перевіряє, і нерідко це дозволяє запобігти злочинам. Цілодобово відповіді на запитання для підготовки матеріалу журналіст може отримати також у прес-секретаря поліції. — Чи буває, що поліція приховує інформацію чи грубить журналісту? — зважаючи на власний досвід спілкування з рідною міліцією, цікавлюся у Марека. — Якби працівник поліції хоч раз це зробив — він би зробив це востаннє на своїй посаді. Адже преса — це четверта влада. Правда, лише в інтересах слідства мене інколи можуть просити зразу не оприлюднювати деяку інформацію. — А чи буває, що прокурор судиться з журналістами за публікації у пресі? — питаю у прокуратурі в Перемишлі. — Жодного такого випадку не пам’ятаю, — зізнався окружний прокурор Адам Фіда, зауваживши, що кожен ранок розпочинає саме з читання газет. — Адже прокуратура дотримується принципу свободи слова. Та й у нас із журналістами спільні завдання. Якби ми судилися з пресою, це б компрометувало прокуратуру.
