Олександр Четвертий. Помітні й непомічені деталі позачергової сесії облради

1586 0

«Нічого страшного не сталося». Під таким девізом пройшла 15 лютого позачергова сесія Рівненської обласної ради, звиклої щосезонних політичних коливань знімати голову.

Фраза належить Олександрові Корнійчуку, уже кілька годин як колишньому першому заступнику голови облради, який, допомігши звільнити Миколу Драганчука з посади голови, і сам залишився безробітним.

Щоправда, ненадовго. Аби не повертатися до теми знову, зазначимо, що Олександр Корнійчук, як сам розповідає, наразі думає над пропозицією повернутися на роботу у Рівненську ОДА. Але вже не на посаду керівника апарату, а одразу у заступники голови.

Поки ж офіційно безробітний, пан Корнійчук вислуховував добродушні кпини колег. Рекомендували йому зареєструватися у центрі зайнятості.

Микола Драганчук, натомість, звільнення сприйняв менш оптимістично. Перед голосуванням за його відставку передав обов’язок вести засідання Олександрові Корнійчукові і покинув сесійну залу.

Так і не почувши оплесків у свою сторону, коли перший заступник попросив депутатів подякувати п.Драганчуку за роботу.

Володимир Ковальчук та Микола Драганчук

Бо ж незадоволених Миколою Драганчуком серед депутатів насправді менше, аніж кількість голосів, віддана за його відставку.

Втім, новій більшості з БПП, Радикальної партії, «Конкретних справ» та позафракційних потрібен був свій голова, а не від «Батьківщини».

Тим паче, начебто був чіткий наказ із Києва для Олексія Муляренка, голови Рівненської ОДА, який за останні кілька місяців перебрав керівництво більшістю у фракції БПП, – головою має бути «свій».

«Свобода» та «УКРОП» стали на сторону нової «коаліції». Такий реверанс дозволив їм зберегти посаду заступника голови та, ймовірно, керівництво у постійних комісіях.

«Батьківщинівці», натомість, втративши голову, можуть бути потіснені й з інших позиції у раді. Втім, на сьогоднішньому засіданні про це не йшлося.

Навпаки, новообраний голова (у принципі, як і всі його попередники, яких рада змінювала, як примхлива пані рукавички) обіцяв дослухатися до всіх депутатів і працювати з усіма фракціями однаково.

Олександр Данильчук із

Поліція не пустила до сесійної зали всіх охочих, тож засідання пройшло значно спокійніше, ніж прогнозувалося. Обійшлося навіть без втручання нардепа-радикала Андрія Лозового, який приїхав на засідання.

Микола Кучерук, голова фракції «Батьківщина», до останнього намагався якщо не завадити зняттю Миколи Драганчука, то принаймні «насолити» новій більшості.

І частково свого добився. Коли розпочалося таємне голосування, нагадав про пункт регламенту, за яким право голосувати мають тільки ті, хто покаже депутатське посвідчення.

Світлану Богатирчук-Кривко, заступницю голови Рівненської ОДА та депутатку від «Конкретних справ», до кабінки пан Кучерук так і не пропустив, оскільки вона своє посвідчення лишила вдома.

Михайло Крук та Світлана Богатирчук-Кривко

Втім, радикал Володимир Ковальчук, колишній голова облради, попри крик Миколи Кучерука, прорвався до кабінки, показавши посвідчення голови ради, яке недійсне з 2016 року. Саме тоді, нагадаємо, пана Ковальчука звільнили депутати після чотирьох місяців його роботи.

Руслан Потапчук, Володимир Ковальчук та Михайло Кириллов

Окрім контролю з боку Миколи Кучерука, був не менш суворий контроль від сторони нової більшості.

По-перше, депутатів таки відправили за посвідченнями, щоби не було проблем із нестачею голосів. По-друге, пан Кучерук голосно заявив, що позафракційний Михайло Кириллов стежить, хто як голосує.

Не в кабінці, правда, а тоді, коли депутати кидали бюлетені до скриньки – повільно і розвертаючи відповіді у потрібному напрямку.

БППівець Валентин Крока

Проте дехто навіть демонстративно показував, яку галочку поставив, і публіці з журналістів, і самому Миколі Кучеруку.

А окрім того, частина обранців згортала таки бюлетені, перш ніж кинути до скриньки.

Та й у самій «Батьківщині» Миколі Кучеруку не вдалося втримати владу, яка і раніше була доволі хиткою.

Депутати Людмила Мариніна та Владислав Сухляк, попри заяву п.Кучерука, що фракція не братиме участь у голосуванні, пішли до кабінок, коли обирали Олександра Данильчука.

Бо як виявилося, на засіданні фракції «Батьківщини» не було багатьох депутатів – і рішення про неголосування не було консолідованим. Мариніна та Сухляк, поки фракція збиралася, були на бюджетній комісії.

За звільнення Миколи Драганчука проголосували 37 депутатів. Один утримався – депутат від «Конкретних справ» Ярослав Романюк, який, як і пан Драганчук, із Сарн. Про те, що не голосуватиме за відставку товариша, колег у новій більшості попередив одразу.

58-річного Олександра Данильчука обрали 42 голосами. Він став четвертим у цьому, сьомому, скликанні обласної ради: після радикала Володимира Ковальчука (4 місяці на посаді), БППівця Олександра Корнійчука (три місяці) та батьківщинівця Миколи Драганчука (1 рік та 5 місяців).

Присягу голови облради пан Данильчук складав на Острозькій Біблії, а потім впевнено взявся за ведення сесії. Бо ж не вперше: у 2006-2010 роках був головою ради від «Батьківщини». У 2014-2015 роках був першим заступником голови, а останнім часом працював в аеропорту «Бориспіль», оскільки з дружиною живе у Києві.

Тепер переїде назад до Рівного. Точніше, до села-супутника, де стоїть материна хата.

Депутати Олександр Ткач та Володимир Валявка

В електронній декларації торік пан Данильчук показав найбільші серед усіх обласних депутатів статки, заявивши, що він – доларовий мільйонер. Хоча його колеги цю інформацію сприйняли доволі скептично.

Кандидатура Олександра Данильчука влаштовує наразі всіх. Бо домовитися із ним буде неважко.

З одного боку, пан Данильчук, якого називають «Царем», є самостійною фігурою, з іншого, і в ОДА, і серед депутатів є цілком реальні плани впливати на його діяльність «у потрібному напрямку».

Нині пана Данильчука запитували, чи протримається він на посаді до 2020 року, коли будуть чергові вибори до місцевих органів влади. Тобто понад 2,5 роки.

Цілком ймовірно. Але навіть якщо й котрась із політичних сил знову розпочне гру «розтягни більшість» і рада отримає п’ятого голову, для більшості мешканців області процес залишиться непоміченим.

Від перестановки доданків у сесійній залі, сума не змінюватиметься.

Єдині втрати – фінансові і політичні – для самих депутатів. Якщо ти в опозиції, коштів на твій округ буде значно менше.

До речі, на такий нерівномірний розподіл у грудні нарікали радикали. Проте нині у них – посада першого заступника. Сергій Свисталюк, вчитель на пенсії, був одним із найактивніших депутатів у раді.  На посаді першого заступника також, очевидно, інтенсивно відстоюватиме інтереси своєї політсили.

І насамкінець – про рекордсменів. Олексій Бучинський – єдиний незмінний у президії обласної ради з 2015 року. На посаді заступника він «пережив» уже трьох голів.

А ось Олександр Данильчук – не перший (за часів незалежності), кого вдруге обрали головою облради. У 1994-1998 та у 2002-2006 роках головою був Роман Василишин.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також