Паркан ще не раз зламають: витрати на депутатські пільги в 100 разів вищі, ніж на «чорнобильські»

1093 0

Ми у соцмережах:

Паркан ще не раз зламають: витрати на депутатські пільги в 100 разів вищі, ніж на «чорнобильські»

Результатом плідної роботи парламентарів на ниві вирощування все нових і нових категорій пільговиків стало те, що для виконання всіх прийнятих законів державі необхідно близько 100 млрд. гривень. Це трохи менше третини всього державного бюджету на 2012 рік, планові надходження в який становитимуть 337,5 млрд. гривень. Де взяти гроші на ці й інші заплановані державою витрати? Можновладці вирішили вийняти їх з кишень простого народу. У даному випадку — відібрати в пільговиків. Тим часом, якби уряд і парламент мали б на меті хоча б формально дотриматися принципу соціальної справедливості, то починати компанію зі скасування пільг їм варто було б із самих себе. Можливо, 100 мільярдів таким шляхом заощадити і не вдасться, але позитивне враження на простий люд це могло б справити.

Народні утриманці — За законом «Про державну службу», чиновникам раз у рік призначена матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі зарплатні. При виході на пенсію їм нараховують одноразову допомогу в розмірі 10 окладів. Якщо держслужбовець працює в прокуратурі або слідчих органах інших відомств, він має право на першочергове одержання житла від держави. При купівлі квартири в місцевих органів влади такі чиновники мають право на 50% знижку від вартості майна. Крім того, вони оплачують 50% вартості комунальних послуг і телефонного зв’язку, — розповіла спеціаліст відділу кадрів однієї з державних структур Ганна Андрейченко. Судді одержують зарплату розміром у 6 мінімальних зарплат (до 2015 року ця пропорція збільшиться до 15 «мінімалок») і доплати за вислугу років, адмінпосаду, науковий ступінь і роботу з держтаємницями розміром від 10% до 80% окладу. Їм надається службове житло в районі їхньої роботи. Для суддів і членів їхніх родин передбачене право безкоштовного користування послугами відомчих лікарень. Народні депутати користуються безліччю пільг від обрання і до кінця своїх днів. Діючі парламентарі одержують грошову компенсацію службових витрат у розмірі місячної зарплатні — понад 20 тис. гривень. Мають право безкоштовно їздити в пасажирських потягах, автобусах, літаках і в міському транспорті. Якщо депутат переміщається на власному авто, йому зобов’язані безплатно надати місце на парковці. Йому призначене безкоштовне обслуговування в медичних закладах, щороку видають путівки в кращі санаторії, у відпускний період депутат одержує допомогу на оздоровлення в розмірі подвійної місячної зарплатні — під 50 тисяч гривень. Держава купує кожному народному обранцю квартиру в Києві. Якщо той у житлі не має потреби — видає грошову компенсацію в розмірі повної вартості призначених квадратних метрів. Після закінчення терміну дії депутатських повноважень народний обранець має право цілий рік ніде не працювати і при цьому одержувати повний свій парламентський оклад із усіма надбавками. При виході на пенсію йому призначать утримання у розмірі 80% від рівня зарплати діючих депутатів. До кінця життя екс-парламентар зможе користуватися безкоштовним лікуванням у лікарнях і поліклініках при органах державної влади. Президент, прем’єр-міністр, голова Верховної Ради і члени Кабміну перебувають на повному державному забезпеченні, що включає вирішення всіх їхніх побутових проблем — від забезпечення харчуванням і одягом, до службових поїздок і утримання резиденцій. Для цього держава витрачає чимало коштів на великий штат охорони, кухарів та іншої обслуги, закупівлю товарної номенклатури і видаткових матеріалів.

Міліція країні дорожча, ніж лікарі Красиве життя народних слуг на тлі бідного населення, 10% якого, відповідно до останніх опитувань, відчувають труднощі навіть з їжею, виглядає зухвало. І нехай народних депутатів, суддів, прокурорів і членів уряду в Україні порівняно не багато, кожен з них споживає державних ресурсів стільки ж, скільки потрібно для задоволення потреб сотні, а то й тисячі пільговиків. Крім того, витрати на їхнє забезпечення щорічно підвищуються пропорційно зростанню кількості держдіячів-пенсіонерів. Асигнування держави на медобслуговування депутатів і вищих посадових осіб у проекті бюджету 2012 року закладені в розмірі 465 млн. гривень. Якщо згадати, що кількість парламентарів у нашій країні — 450 осіб і ще приблизно стільки ж чиновників відноситься до категорії вищих посадових осіб, то вийде, що на здоров’я кожного високопоставленого «народного слуги» держава в наступному році витратить близько півмільйона гривень. Матеріально-технічне й інформаційно-аналітичне забезпечення роботи Адміністрації Президента обійдеться вітчизняним платникам податків у 335 млн. гривень. У поточному році ця стаття витрат на 131 млн. гривень менше. Витрати на авіаперельоти Президента, голови Верховної Ради і прем’єр-міністра становитимуть 187 млн. гривень. Стільки ж на ці потреби приділяється й у нинішньому році. — Бюджет Держуправління справами в майбутньому році збільшиться на 10,7%. Фінансування МВС — на 10,6%. У той же час Міністерству охорони здоров’я держава виділить всього на 1% коштів більше, — підрахувала опозиційний народний депутат Олена Шустик. На тлі проблем з фінансуванням соціальних проектів несвоєчасними виглядає також низка багатомільйонних проектів, реалізацію яких пропонується оплатити зі скарбниці наступного року. Наприклад, на програму створення комп’ютерної системи «Електронний уряд» і «Єдине вікно» знадобиться 134 млн. гривень. На проведення земельної реформи, проти якої виступають багато громадських і політичних організацій, витратять 333 млн. гривень. На будівництво і купівлю житла для службовців держструктур — 90 млн. гривень. Широко анонсована програма встановлення теплових лічильників у житлових будинках потягне на 350 млн. гривень. Чи принесе це очікуваний ефект у вигляді економії газу — не відомо, а от грошики зі скарбниці у разі невдачі ніхто не поверне. Активність уряду зі створення регіональних гуртових сільгоспринків обійдеться державі в 200 млн. гривень. Будівництво мережі спортивних комплексів зі штучним льодом (тисячам українців, котрі недоїдають, вони, очевидно, необхідні зараз як повітря), також відбере в пільговиків й інших соціально незахищених 200 млн. гривень. Вдосконалення системи соцдопомоги населенню виллється в 101 млн. гривень витрат. Неадекватність витрат на утримання чиновницького апарата і несвоєчасність ряду програм стало зрозуміло не лише громадським активістам а й окремим депутатам. Народний депутат Ігор Рибаков зареєстрував пропозицію урізати загальні витрати на утримання законодавчої і виконавчої влади в Україні на 30% і обмежити деякі пільги нардепів. Депутат Ярослав Джоджик вважає за потрібне зменшити фінансування Держуправління справами більш як удвічі, визначивши бюджет цієї структури замість 1,437 млрд. гривень у 688 млн. гривень. Фракція «Наша Україна» виступила з пропозицією зменшити кількість коштів для МВС у наступному році на 1,7 млрд. гривень, Генпрокуратури — на 1 млрд. гривень, СБУ на — на 300 млн. гривень, Мін’юсту — на 1 млрд. гривень, ГНСУ — на 1,5 млрд. гривень. Прийнявши всі ці й низку інших пропозицій Верховна Рада могла б заощадити до 10 млрд. гривень. Цих коштів вистачило б на збереження діючих пільг і афганцям, і найбільш заслуженим «чорнобильцям». Однак нинішня влада обмежувати себе в коштах не звикла. І навіть бурхливий прояв народного невдоволення, як свідчать останні події, не здатний змусити їх зменшити апетит.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також