Довідавшись про те, що до них мають приїхати журналісти, сільський голова Михайлівки Радивилівського району Любов Твердохліб вирішила зібрати активістів села. Для чого? Як з’ясувалося з подальшої розмови, щоб, скориставшись нагодою, розповісти про тих людей, які багато роблять для населених пунктів сільради (а їх два — Михайлівка та Засів), а також порушити проблеми, які особливо хвилюють місцевих жителів.
— Якщо стукаєш — обов’язково відчинять, — розмірковує Любов Савівна. — Хай і не з першого разу. А «вистукати» голові вдалося багато. Так, завдяки зверненню до народного депутата минулого скликання Миколи Шершуна, депутатів обласної ради Василя Берташа (нині народний депутат України) і Володимира Грицайчука було газифіковано обидва вже згадувані села, що належать до Михайлівської сільської ради. — На газифікацію працювали всією громадою, — розповідає сільський голова. — І кожен, чим міг, підсобляв. Почерк сільського голови. Це, як мовиться, поняття широкого спектра. Для члена Народної партії Любові Твердохліб у нього входить залучення до роботи на благо населених пунктів не лише депутатів, а й широкого активу. Наприклад, місцевий соціальний працівник Лариса Жидкова не депутат, однак в активі сільради, завжди вболівала і вболіває за односельчан, багато робить, щоб їм допомогти. Про сільського голову в селі та й у районі говорять не лише як про ділового керівника, а й людину великої душі. Якщо вже говорити про душевні якості, то наведемо такий приклад. Місцевій жительці Ксенії Леонтіївні Попович цьогоріч на Різдво виповнилося 80 років. Ввесь трудовий вік пропрацювала вона в рільничій бригаді. У нас часто буває, що піде людина на пенсію і про неї забули. А от за святковими клопотами, завдяки Любові Савівні насамперед, не упустили з поля зору ювілей трудівниці — завітали до Ксенії Леонтіївни, привітали, викликавши у неї на устах щиру усмішку вдячності й зворушливу сльозу — її не забули. До речі, 30 одиноких жителів сільради отримали разом з вітаннями новорічні подарунки. Як мало людині потрібно для радості. А надто коли йдеться про цілу групу людей. У селі Михайлівці працює неповна середня школа, в якій навчається 77 учнів, у тому числі 17 дітей до недавнього часу за п’ять кілометрів добиралися пішки через ліс. І це в той час як для вирішення проблеми потрібно було лише дещо змінити розпорядок руху транспортного засобу. Любов Савівна та активісти села достукалися до керівників-транспортників і дітей нині підвозять до школи. Зараз сільська рада, її активісти працюють над двома головними для села проблемами — це будівництво ФАПу в Засіві та дитячого садка в Михайлівці. — Я ніколи не поділяю депутатів за партійною приналежністю, а розрізняю таких, що хочуть допомогти людям, і тих, що думають лише про себе. До перших відношу і народного депутата України Василя Берташа. Він завжди допомагав нашому селу, й сподіваємося, що не залишить без уваги й клопотання щодо будівництва дитячого садка, — роздумує вголос Любов Твердохліб. А й справді, відсутність дитячого садка в Михайлівці є складною соціальною проблемою. Нині в селі налічується майже три десятки сімей, в яких матері мають роботу, а от дітей залишати на день ніде. Якщо продовжувати розмову про духовність, то сільський голова розповіла, що засівці мріють побудувати в селі капличку і дуже сподіваються на те, що в цьому їм допоможе депутат обласної ради Володимир Грицайчук. Та найбільше сільського голову хвилює те, що на території сільради не засівається більше 1000 гектарів земель: немає техніки, людей. Інвестори, де ви? Страшно, коли така родюча земля залишена напризволяще, гуде бур’янами. Куди ж стукати, до кого?! Як ніхто не чує, — на такій ноті закінчилася розмова в Михайлівці.
