Повіям пощастило, сутенерам — не дуже

4551 0

Ми у соцмережах:

Повіям пощастило, сутенерам — не дуже

У перші роки вітчизняної демократії ходив анекдот, у якому молоду повію звинувачували у тому, що вона покинула роботу та навчання. На що та відповідала просто і щиро: «Ну пощастило мені, дівчата!». З того часу кількість таких, яким «пощастило», у наших краях аж ніяк не зменшувалась. Бізнес набирав обертів, ставши воістину міжнародним. Лише зрідка окремі із «щасливиць» опинялися у полі зору міліції, що аж ніяк не заважало їхньому подальшому «щастю». Так сталося і цього разу, коли двох сутенерів із Рівного, які постачали місцевих повій як на «внутрішній», так і на «зовнішній» ринок, затримала міліція, порушивши проти них кримінальні справи. Чи буде затриманих правоохоронцями сутенерів насправді засуджено — це ще питання, а от їхнім підопічним повіям ніщо, окрім тимчасової втрати «роботи», не загрожує. Навпаки — місцеві повії одними з перших розпочали активну підготовку до футбольного Євро-2012. Скільки клієнтів приїде!

Перший із затриманих керував «роботою» понад двадцяти повій у Рівному, другий возив їх на «роботу» до Москви. Обох затримали 12 січня. Із того часу вони спілкуються зі слідчими. Натомість їхні «підшефні» відбулися лише написанням пояснень і тепер дорікають міліціонерам, що через них втратили високооплачувану роботу. Про першого з сутенерів нам вдалося дізнатись поки що небагато. Затриманому 32 роки, він матеріально забезпечений, має дороге авто і т.д. Воно й не дивно: година «послуг» кожної з-понад двадцяти повій, яким він знаходив клієнтів, коштувала щонайменше 600-700 гривень. За інформацією міліції, повіями «працювали» привабливої зовнішності молоді жінки віком від 19 до 25 років. Одні з них числяться студентками, інші вже здобули освіту і мають ту чи іншу спеціальність, але насправді вчитися чи шукати звичайну роботу ніхто з них не поспішає. Навіщо, коли «робота» повією їх цілком влаштовує. Про другого сутенера можемо повідомити більше. Анатолію Б. — 43 роки, зареєстрований у гуртожитку на вулиці Князя Острозького і вважається безробітним. Міліція затримала його на залізничному вокзалі у Рівному під час посадки на потяг до Москви. Кремезний дядько збирався у путь із трьома супутницями, наймолодшій з яких дев’ятнадцять, а найстаршій двадцять сім. Затриманий пояснив, що їде до Москви на запрошення давнього друга, який мешкає у підмосковній Рубльовці, працювати на будівництво різноробочим і водночас підробляти ще з тисячу доларів на місяць, охороняючи якийсь приватний будинок. Дівчата ж, зі слів Анатолія, їхали працювати не повіями, а продавцями. — Я знав Таню, а вона — Іру, а Іра — Наташу. Якось вони сказали, що теж могли б поїхати в Москву — працювати в магазині. Квитки взяли разом, а паспорти вони мені самі віддали. Чому? Не знаю. Там, у Росії, й мали організувати їм роботу в магазинах. Хто? Не знаю. Я там не був. Перший раз тільки їду, повторюю, перший! — стисло відповідав на запитання слідчого. Натомість попутниці виявилися більш відвертими, повідомивши, що добре знали, «куди і для чого» їдуть, і що на такий крок зважилися через нестатки. — Я познайомилася з ним у районі автовокзалу в червні минулого року, — розповіла одна з попутниць. — Він запропонував піти з ним випити кави. Я поскаржилася, що у мене скрутне матеріальне становище, а він запропонував швидко заробити гроші в Москві, надаючи сексуальні послуги за винагороду. В місяць я мала отримувати 4-5 тисяч доларів і тисячу з них віддавати поки що незнайомому сутенерові. Він сказав, якщо я хочу поїхати, то повинна знайти ще двох бажаючих. І я їх знайшла, правда не одразу. Бо одна йому не підійшла, мовляв, негарна, в іншої — обличчя не таке. Казав, давай стрункіших, і щоб не вживали алкоголь і були нормальними…

Коментарі Василь Сиротинський, заступник начальника відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, УМВСУ в Рівненській області: — Анатолія затримали при спробі вивезення мешканок Рівненської області до Росії з метою подальшого продажу сутенерам для сексуальної експлуатації. Нам було відомо, що дівчата згодом мали стати повіями в Москві. У чоловіка вилучили паспорти та квитки, які він придбав для переправлення жінок у Росію. Також у затриманого було вилучено гроші, газовий балончик та решту речей, що можуть стати доказами у кримінальній справі, порушеній за ознаками злочину, передбаченого статтею 149 Кримінального кодексу України (Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини). Своїм злочинним «ремеслом» Анатолій займався не менше, аніж останніх півроку. За попередньою інформацією, за цей час він переправив до сусідньої держави шість жінок, отримуючи за кожну «винагороду», розмір якої наразі встановлюється. В процесі розслідування кримінальної справи цілком можуть виринути на поверхню нові факти та подробиці. На даний час Анатолій затриманий в порядку статті 115 Кримінально-процесуального кодексу України та перебуває в ізоляторі тимчасового тримання Рівненського міськвідділу міліції. Він уже частково визнав свою провину. Принаймні зізнався, що дівчатам насправді була передбачена зовсім інша доля — торгувати не харчами чи промисловими товарами, а власними тілами… Аліна Козак, адвокат Анатолія Б.: — З проханням щодо надання правової допомоги Анатолію до мене звернулась його мати. Вона повідомила, що її сина міліціонери затримали 12 січня, і з того часу вона не може з’ясувати, де він перебуває і в яких умовах його утримують. Хоча правоохоронці мали повідомити про затримання Анатолія його рідних, а також надати йому змогу зв’язатись із захисником чи особами, які можуть його запросити. Тобто йдеться про порушення процесуальних прав людини та громадянина. 18 січня я звернулась до слідчого УМВСУ в Рівненській області Ігоря Самолюка, в якого знаходиться ця справа, але зі словами: «Ви дуже багато хочете, всього і зразу» він відмовився допустити мене як захисника до Анатолія. Я спробувала домовитись про певний час зустрічі, але він закрив кабінет і зник. Переконана, що це свідчить про навмисні дії слідства та тиск на Анатолія з метою отримання незаконних показів. Тому у вівторок я звернулась зі скаргою до прокурора Рівного і начальника обласного управління внутрішніх справ. У ній я прошу вжити невідкладних заходів для захисту конституційних та процесуальних прав Анатолія. Призначити мене як захисника за угодою. Повідомити, де перебуває Анатолій та який його процесуальний статус. А також притягнути до кримінальної відповідальності слідчого за статтею про «порушення права на захист. Володимир Б., рідний брат Анатолія: — Минуло вже більше тижня з часу затримання мого брата, але досі неможливо з’ясувати, де міліціонери його утримують, у якості кого, і в чому звинувачують. Також я не маю змоги передати Анатолію речі першої необхідності. Додзвонитись до слідчого, який веде справу, неможливо, на роботі його постійно немає або він ховається. Відтак я дуже здивований, що сьогодні, як і в «сталінські часи», людина фактично може зникнути в правоохоронних органах.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також