Про будівництво нового корпусу Острозької академії розмови велися давно як серед студентства, так і серед самих острожан, яким вже добряче набридли руїни у центрі міста. Там ще в радянські часи планували звести приміщення будинку культури. Справу до кінця не довели, тому понад десять років незавершена будівля була прихистком для бомжів і наркоманів. Цього ж року з бюджету академії нарешті були виділені кошти на будівництво довгоочікуваного гуманітарного корпусу. Однак з початком підготовки території до будівельних робіт виявилося, що крім навчального приміщення, є можливість створення там ще й цікавої «приманки» для туристів. Річ у тім, що будівельники, розкопуючи землю для прокладання комунікацій, випадково натрапили на рештки старовинного міста ІХ століття.
Будівельні роботи припинилися не одразу, тому частину відкопаних мурованих арок будівельники усе ж зруйнували. Пізніше там почали працювати археологи. Вони визначили приблизну зону, де можливі підземні склепіння. На решті території, де постане навчальний корпус, знову продовжили свою роботу будівельники. — Ми проводимо розкопки на місці будівництва уже два місяці. До кінця року ці роботи завершимо, адже нашим завданням було отримати матеріали для археологічної експертизи, висновок якої ми вже зробили. До того ж взимку не дуже зручно працювати, — розповідає директор Рівненської філії ДП Науково-дослідницького центру «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України Богдан Прищепа, котрий керує проведенням цих археологічних розкопок. — На цій території ми виявили ряд підвальних приміщень XV-XVII століть. Проте найцікавішими знахідками є поселення ІХ століття, з яких починалося місто, тоді як найдавніші згадки про Острог, як свідчать літописи, датуються 1100 роком. Знайдено там уламки ліпного посуду ІХ століття, який виготовлявся без допомоги гончарного круга, кістяний гребінець ХІ століття, наконечники, ножі тощо. Тому якщо будуть виділені кошти, ми обов’язково проводитимемо археологічні дослідження, щоб розкопати рештки приміщень. Тоді тут можна буде проводити цікаві екскурсії. Про наявність у центрі підземного Острога старовинних приміщень знали ще у 1988 році, коли починали зводити будинок культури. Як розповів завідувач відділу охорони пам’яток Острозького історико-культурного заповідника Олександр Бондарчук, тоді на цьому місці було виявлено десять жител. — Це будинки-кам’яниці XVI-XVII століть, деякі з них були з підвалами. Розкопали також двір розміром двадцять на двадцять метрів. Виявили також підземні ходи на великій глибині. Зокрема, на глибині семи метрів знайшли хід, що веде до Луцької вежі, яка розташована неподалік. Однак тоді ніхто із влади такими знахідками не зацікавився. А тепер, якби знайшлася ініціативна людина, яка б зайнялася питанням дослідження цієї території, то можна було б розкопати решту приміщень древнього Острога, адже саме з цієї території починалося місто, — додав пан Бондарчук. Схоже, така ініціативна людина уже знайшлася. Ще до того, як будівельники натрапили на підземні арки, ректор Острозької академії Ігор Пасічник писав звернення Президенту з проханням створити при Академії Інститут острогіани, в рамках якого викладачі та студенти досліджували б історію Острога. — Якби був створений такий інститут, то з’явилися б кошти на дослідження історії краю, адже програма фінансування була б урядовою. Однак минулий уряд указ Президента про створення цього інституту проігнорував. Сподіваюся, новий уряд усе ж відреагує на цей документ. А поки що проведення археологічної експертизи фінансувалося винятково із бюджету Академії. Це 40 тисяч гривень, які уже використали. Ми шукатимемо кошти і надалі, для цього залучатимемо меценатів, щоб археологічні розкопки тривали і влітку, і взимку, — розповів про свої наміри ректор. Коментар Тетяни Бикової, завідувачки відділу історичних досліджень дослідницького центру «Рівне-Суренж»: — Рік тому ми зверталися до міського голови Острога з пропозицією провести археологічні дослідження на місці теперішнього будівництва корпусу університету. Однак дозволу не отримали, хоча це і не потребувало великої суми, — не було відповідної апаратури, не розроблено методик. Хоча вже тоді на основі розповідей очевидців ми передбачали, що саме там є підземні ходи, адже вони були у кожному середньовічному місті й слугували як захисні споруди. Письмових свідчень про це знайдено дуже мало, адже ця інформація вважалася таємною, а в радянські часи якщо й виявляли якісь підземні споруди, то істориків та археологів для досліджень не запрошували — про це інформували лише працівників КГБ. Нині законодавчих перешкод для проведення археологічних досліджень немає, питання лише в грошах. Якщо в Європі виявленню історичних пам’яток усіляко сприяють, то у нас цей процес гальмується. Хоча я впевнена, що виявлення підземних споруд, про які розповідають мешканці Острога, викликало б інтерес у туристів. Якби на карті міста були нанесені всі підземні об’єкти, люди знали б, де не варто будувати житла, натомість зараз у багатьох острожан виникають запитання, чому просідає фундамент чи тріскаються стіни в їхніх будинках. Наскільки нам відомо, такі підземні переходи прокладені ще з Острога до Межирицького монастиря, є підземні споруди і в Гощі, Корці, Радивилові, Пересопниці. У Рівному вони виявлені у парку, в районі тюрми, поблизу школи №5.
