Про це не розкажуть Ющенку

2768 0

Ми у соцмережах:

Восени минулого року Президент урочисто відкрив Дитяче містечко в Олександрії. При цьому Віктор Ющенко підкреслив, що влада усвідомлює свою відповідальність за долю десятків тисяч дітей, позбавлених батьківської опіки. А 30 серпня цього року у зразково-експериментальному Дитячому містечку сталася надзвичайна подія: зникли водночас дві дівчинки та хлопчик. Повернулися лише двоє. Одинадцятирічна Оленка втопилася у Горині.

Життя Оленки — суцільна низка трагічних подій. Дівчинка народилась в 1996 році в селі Лютинськ Дубровицького району. Окрім неї, в родині було ще дві старших сестрички та брат. Її батько, напившись, бив дружину, влаштовував їй страшні тортури. А коли Оленці виповнився місяць, батько вбив її маму, а доньку-немовля хотів вкинути в колодязь. Втрутилась сусідка і врятувала дівчинці життя. А ката відправили у в’язницю на 12 років. За дітьми доглядала бабуся. До третього класу Оленка ходила у сільську школу, а коли бабуся померла — її забрали у Вербську школу-інтернат. Відбувши 9 років покарання у колонії, батько дівчинки умовно-достроково вийшов на волю, повернувся у село, проте через півроку помер. І діти осиротіли остаточно. Наталя зараз навчається у педінституті, Михайло працює у селі їздовим, а Віра живе в одному з сіл Рівенського району, вона потрапила у неблагополучну родину, вже має свою дитину. А Оленку з Вербської школи-інтернату разом з іншими дітьми перевели в Дитяче містечко в Олександрію. Коли Оленку захотіла удочерити багата родина з США, вона не дала на це згоди, заявивши: «Я хочу залишитись тут, мені в інтернаті подобається!». Незвично було чути такі слова, бо дітям, особливо тим, для яких домівкою стала вулиця, звикати до життя в інтернаті, навіть найліпшому, важко. Скориставшись слушною нагодою, дехто з них знову намагається повернутися на вулицю, до п’янкої і жорстокої волі, де виживає найсильніший. Кажуть, що Оленка була дівчинкою з характером. Якось хтось із викладачів підвищив на неї голос, дівчинка схопила книгу та пожбурила її у вікно, ще й пригрозила: «Якщо будете на мене кричати, поскаржусь на вас Президенту!». Днями в Дитяче містечко благодійники завезли цілий мікроавтобус різноманітних іграшок та ігр. Такому подарунку тут були раді. Водночас діти, в тому числі й Оленка, мали й іншу забаву — опікувались бездомними собаками, яких під ворота школи-інтернату часто підкидають мешканці селища. Кажуть, що того злощасного дня саме на пошуки зниклого собаки, за яким доглядали діти, й вирушили Оленка зі своїми друзями. Близько п’ятої години вечора 30 серпня Оленка відпросилася у виховательки на кілька хвилин, щоб зателефонувати до старшої сестри Віри. Таксофон розташований біля кочегарки, і для того, щоб зробити дзвінок, не треба залишати територію інтернату. Оленка, а з нею ще й Юрій, який перейшов у четвертий клас, і ще одна дівчинка, пішли і зникли. Вихователі почали їх шукати, проте марно. Територія Дитячого містечка огороджена височезним парканом, проте під ним є лаз, який зробили собаки — вочевидь, саме через нього й проліг шлях юних втікачів. Близько півночі знайшовся лише Юрко та дівчинка. Оленки з ними не було. Діти були страшенно налякані, дівчинка взагалі не могла нічого розповісти, а Юрко зізнався, що вони хотіли скоротити дорогу — через міст повертатись було далеко, отож надумали перепливти через Горинь. Оленка першою стрибнула з кручі у річку. Спершу трималась на воді, а потім — зникла. Вона, нібито, вміла плавати, проте чи то ногу пошкодила під час стрибка, чи то потрапила у вир. Юрко з іншою дівчинкою хотіли покликати людей на допомогу, але нікого поблизу не було, а потім вони заблукали. Тіло Оленки знайшли наступного дня водолази. Поховали дівчинку в її рідному селі. Прощатись з нею прийшли дядько з тіткою, односельчани та священик. Односельчани кажуть, що Оленка була приреченою з дитинства: не дали втопити рідному батьку, втопилась сама. А нині другий тиждень поспіль обставини смерті Оленки з’ясовують і працівники прокуратури, і чиновники з відділу освіти. Керівник школи-інтернату Валентина Забедюк зізналась, що після трагічної загибелі дівчинки ходить по кабінетах чиновників, даючи їм всілякі пояснення. Розповідати про цей випадок вона відмовилась. Заступник начальника обласного управління освіти Галина Майборська прокоментувала ситуацію так: — Так, вихователі не повинні були відпускати дітей від себе. Але нині ми ввесь час говоримо про соціалізацію дітей зі шкіл-інтернатів. Та й вихователя біля кожної дитини не поставиш. Звісно, ми не виправдовуємося, але такі трагічні випадки бувають і в благополучних сім’ях. Тим часом прокурор Рівенського району Григорій Безлесюк повідомив «РВ»: — Найвірогідніше, що за фактом бездоглядності за дитиною, що призвело до її смерті, буде порушено кримінальну справу за 137 статтею Кримінального кодексу України. Матеріали справи ще перебувають у прокуратурі області, там чекають результатів службового розслідування, яке зараз проводить обласне управління освіти. Працівники Дитячого містечка вважають, що з Оленкою стався нещасний випадок, і кажуть, що дуже сумують за нею.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також