На наступній сесії міської ради Рівного депутати планують розглянути питання стосовно впорядкування речового ринку. Адже останнім часом до депутатів надходять численні скарги від мешканців сусідніх будинків. Тим більше, що привід для того, щоб вкотре згадати про наболілу проблему, досить вагомий — продовження для цього торговельного закладу договору оренди землі. Висунувши додаткові умови перед голосуванням за продовження оренди, міська влада сподівається на більшу поступливість керівництва ринку. Зокрема, у задоволенні скарг мешканців центральної частини міста.
Ось, для прикладу, Наталя Гришкун, яка в будинку на вул. Замковій, 10Б мешкає вже майже тридцять років. Жінка з ностальгією пригадує ті часи, коли тільки заселилася у цей будинок. Каже, що тоді це був найтихіший у Рівному район. Щоправда, доти, доки підприємливі рівняни не перетворили на базар спортивний майданчик під її вікнами та територію тресту зеленого господарства. — Коли тільки створювався цей ринок, — пригадує жінка, — ми всі виступали категорично проти цього. Адже добре розуміли, які незручності створить для нас таке сусідство. Міська влада запевняла, що це тимчасово. Мовляв, потерпіть трішки, згодом ми підшукаємо інше місце і перенесемо туди ринок. Виявилось, немає нічого тимчасового, що згодом не стає постійним. Страждають від сусідства з ринком і мешканці сусіднього з пані Гришкун будинку на вул. Замковій, 10А. Керівництво Українського товариства сліпих, членами якого є більшість мешканців цього будинку, запевняє, що «базарники» вже настільки знахабніли, що не зважають навіть на інвалідів. — У нас у дворі постійно розвантажуються та паркуються автомобілі, — говорить заступник голови Рівненського товариства сліпих Віктор Павелко. — А поруч таксисти облюбували собі стоянку. Крім того, біля базару постійно крутяться злодії. Зрозуміло, що їх приваблюють такі місця. А відвідувачі ринку справляють природні потреби під стінами чи у під’їздах будинку. Наші люди бояться вийти на вулицю, не кажучи вже про те, щоб випустити погуляти своїх неповнолітніх дітей. Крім того, таксисти і базарники стали настільки нахабними, що, буває, незрячих просто б’ють. Аби зменшити потік автомобілів на вул. Замковій, пан Павелко неодноразово звертався до керівництва міського ДАІ. Працівники Державтоінспекції відреагували на запити незрячих — встановили знак обмеження руху і час від часу неподалік ЦНТІ виставляють патрульний автомобіль. Та це дає лише тимчасовий ефект. Тобто тільки у дні, коли там стоїть патруль. Решту часу автомобілі як їздили, так і їздять. У товаристві сліпих кажуть, що вже втомилися «воювати» з базарниками. І сумніваються у тому, що їхню проблему взагалі хтось колись вирішить.
Коментарі Руслан Мальований, депутат фракції БЮТ у Рівненській міській раді, голова постійної комісії з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування: — Договір оренди землі у речового ринку цього року закінчився. Продовження його буде розглядатись на черговій сесії Рівненської міської ради. На який термін буде продовжена оренда — залежатиме від депутатів. У будь-якому разі, перед тим як голосувати за це питання, ми висуватимемо керівництву ринку додаткові умови. Зокрема, закрити вхід на вул. Замковій та між будинками 10-А та 10-Б. Але це все напівзаходи вирішення проблем мешканців цих будинків та і взагалі всіх, чиє житло опинилось в оточенні базарної торгівлі. Зважаючи на те, що центр міста перетворився на великий базар, уже сьогодні необхідно ставити питання про те, щоб винести речові ринки в зручніше місце. Переконаний, що в межах міста можна підібрати земельну ділянку необхідної площі, яка не буде межувати з житловою забудовою, облаштувати місця для торгівлі, організувати маршрути громадського транспорту, так як це зроблено в наших сусідів — у Луцьку, Хмельницькому. Я вже не кажу про країни Західної Європи. Можливі різні варіанти, як, наприклад, ринок на вул. Млинівській, або використати для цієї мети територію колишнього цегельного заводу на вул. Соборній. У будь-якому разі, це має бути фахове та виважене рішення в інтересах всіх рівнян. Сьогодні є проблеми в людей, які проживають поряд з ринками, і потрібно зробити все можливе для того, щоб їхнє життя було максимально комфортним. Володимир Рабінюк, генеральний директор ЗАТ «Речовий Ринок»: — Ми завжди намагалися дослуховуватися до пропозицій тих людей, які живуть поруч із ринком. Звичайно, якщо ці скарги обґрунтовані. Недарма ж кажуть, що хороший сусід кращий за родичів. Тому якщо будуть у міської влади до нас якісь додаткові вимоги, знову ж таки обґрунтовані, ми їх обов’язково врахуємо. А що стосується перспектив перенесення речового ринку в інше місце, то я особисто у це не дуже вірю. Ми маємо приклад, коли влада міста спробувала вигнати сотню торговців квітами. Самі знаєте, що з того вийшло. А тепер уявіть, як перенести ринок, на якому торгує більше півтори тисячі людей.
