Продавець радості

2723 0

Ми у соцмережах:

Продавець радості

Не помітити яскраву блондинку, яка торгує на вулиці Пересопницькій на центральному продовольчому ринку, неможливо. Мало того, що жінка вирізняється з-поміж інших продавців вродою, так і товар у неї особливий — фіалки. Продає їх Ірина Прокопенко ось уже чотири роки. Вирощує квіти удома в скляній теплиці, розташованій на другому поверсі її приватного будинку. Колекція фіалок Ірини — найбільша у Рівному. Усього у неї цих квітів близько 1000 видів.

39-річна Ірина Прокопенко не має якоїсь спеціальної освіти. Закінчила десять класів школи і все життя працювала у торгівлі. Захоплення фіалками у неї розпочалося ще десять років тому. Виходячи на прогулянку з донькою, жінка не раз милувалася у вікнах будинків цими квітами. Щоб роздобути собі аналогічну красу, застосовувала оригінальний спосіб. — Дорослій людині, яка б подзвонила у двері, щоб попросити листочок фіалки, скоріше за все, подивувалися б і відмовили, — пояснює вона. — Тож я посилала по квіти доньку, знаючи, що дитині навряд чи відмовлять. Так в Ірини «поселилися» перші фіалки, які нині вона називає «бабусиними квітами», бо це ті звичайні види, які продають на базарі чимало бабусь. Згодом Ірина перейшла на колекційні види фіалок, тобто ті, які виставляють фіалочники на виставках. Вишукувала у газетах та журналах для квітникарів оголошення, в яких пропонувалося купити ті чи інші види фіалок. Листувалася та зідзвонювалася для цього з людьми з різних куточків нашої держави. Так поступово колекція Ірини збільшувалася і урізноманітнювалася. Поступово вирощування та продаж фіалок стали сімейним бізнесом родини Прокопенків. Чоловік, який працював раніше водієм, побачивши, скільки дружина заробляє на продажу квітів, «перекваліфікувався». Нині він займається домашнім господарством, садить та вирощує фіалки, в той час як Ірина продає їх на базарі. Не довіряє йому дружина лише поливати улюблені квіти. Адже, пояснює вона, фіалки не люблять надміру вологи, тому поливає їх сама. Взагалі ж, догляд за цими квітами, вважає Ірина, нескладний. Потрібно лише знати , що фіалкам потрібен малий тісний горщик, підживлення двічі на місяць добривом для квітучих рослин, пухка земля і найголовніше — любов. — З ними потрібно розмовляти, — говорить Ірина, — казати фіалці: «Ти моя хорошенька. Ти моя красивенька». Тоді вони краще ростуть. Адже ці квіти з характером, відчувають, коли їх люблять. Правда, інколи я з ними і сварюсь. Це трапляється, коли знаю, що по термінах уже б мала бути у фіалки квітка, а її довго нема. Тоді я серджуся: «Викину тебе». І тоді, здається, фіалка чує сказане й починає невдовзі цвісти. Щоранку, як прокинуся, біжу вітатися зі своїми квітами. Чоловік теж ходить до них заглядає, особливо, як купимо новий сорт квітів і чекаємо, щоб вони зацвіли. Взагалі фіалка — моя улюблена квітка, адже жодна рослина так довго не цвіте. Цвіт на ній тримається 5-6 місяців, потім вона два місяці відпочиває і знову цвіте. Стоячи на базарі, Ірина кожному покупцю намагається дати вичерпну інформацію про свій товар. Не відмовляє у консультації навіть тим, хто купив фіалки не у неї, а в іншому місці. Через це, вочевидь, і клієнтура у неї постійно зростає, бо не лише матеріальну вигоду переслідує жінка. Взагалі підхід до покупця в Ірини особливий. Замість того, щоб відразу «нападати» на нього з фразою «Що вас цікавить?», жінка очікує, поки людина роздивиться запропонований товар, а тоді підходить і з усмішкою ненав’язливо починає про нього розповідати. А оскільки Ірина дуже комунікабельна, фіалки стають не лише приводом для знайомства з покупцями, а й сприяють появі нових друзів, добрих знайомих. — Люди, купивши у мене квіти, потім приходять і розповідають про них, як про своїх дітей. Діляться радістю, коли квітка зацвіте. Взагалі, фіалка — це квітка, яка приносить людям радість. — То виходить, що ви — продавець радості? — Виходить, що так, — усміхається Ірина. — Цікаво, а як взимку торгувати фіалками? Адже вони, мабуть, бояться морозу? — Ми торгуємо ними лише до грудня. У холоди накриваємо скляні ящики з квітами плівкою, ставимо до них свічку. У грудні переходимо на продаж новорічних іграшок, щоб зберегти за собою місце на базарі. За цей період вирощуємо вдома фіалки і знову відновлюємо торгівлю ними перед 8 Березня. Правда, якщо людям потрібні квіти взимку, вони приходять по них до нас додому. У мене вже є своя клієнтура. Тож додому цілими натовпами ходять. Знають, що я не обманюю зі своїм товаром. Фіалки ж узимку — це взагалі надзвичайне видовище. Ви не уявляєте, як це: на вулиці лютий мороз, а вдома — усе в цвіту. Подивишся на цю красу — і жити хочеться. До речі, люди, які займаються фіалками, як правило, — довгожителі. Живуть 80-90 і більше років. — А ваші фіалки брали участь у виставках? — Так, торік я зі своїми квітами брала участь у виставці у Києві, яку організував відомий німецький селекціонер фіалок Сорано. Мене запросила на неї киянка, моя добра знайома, яка теж вирощує фіалки. Цього року я теж отримала запрошення на виставку, але не поїхала на неї. Не люблю возитися з сумками по транспорту, та й фіалки не дуже добре переносять довгий переїзд. — Ваші діти теж займаються фіалками? — У мене одна донька. Їй 18 років. Навчається в інституті слов’янознавства. Займається танцями. На фіалки любить дивитися, але займаємося їх вирощуванням ми з чоловіком. Донька ж вирішила, що віддасть перевагу танцям. — Як багато людей у Рівному захоплюється, як і ви, фіалками? — Наскільки мені відомо, серйозно ними займається лише чотири людини. У них їх по 300-400 сортів. У мене ж, напевно, їх найбільше. Адже лише торік я обновила колекцію, закупивши 400 нових сортів і ще 200 — у цьому році. Тож маю до 1000 видів фіалок. Точну їх кількість назвати поки не можу. Створю у цьому році свій каталог квітів, адже уже придбала комп’ютер, тоді й знатиму точно, скільки їх у мене.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також