На ділянці автомобільної дороги Київ — Чоп, що проходить через село Грушвиця, вже який десяток років регулярно гинуть люди. Потрапляють під колеса авто пішоходи, автомобілі або перекидаються, або зіштовхуються один з одним на високій швидкості. І все це відбувається, як кажуть у поліцейських прес-релізах, через те, що водій «не оцінив дорожньої обстановки та не обрав безпечної швидкості руху».
Причина того, що таке з водіями трапляється саме на цих кількох сотнях метрів, не називається. Не знайшов поки цієї причини і науково-дослідний інститут Міністерства внутрішніх справ із купою кивоподібних кандидатів наук. Ті ж, хто поки не обзавівся кандидатською дисертацією, називають це місце «проклятим» і періодично освячують його за православним обрядом. Насправді жодної загадки тут немає. Пряма ділянка дороги з видимістю у денний час понад два кілометри так і просить збільшити швидкість. Одна проблема — саме перед Грушвицею дорога у напрямку Львова перетворюється із широкої у чотири смуги на вузьку у дві. А значить, іти на обгін небезпечно! Тому що навіть стовідсоткова видимість не захистить від несподіваного виїзду на дорогу якого-небудь трактора чи виходу пішохода. Спробуй тоді зупини вантажівку вагою у сорок тонн! Все це знають у поліції, тому в’їзд до Грушвиці прикрашає знак, який забороняє їхати швидше, ніж п’ятдесят кілометрів за годину. Не допомагає — більшість транспорту мчить із швидкістю під сто, регулярно позбавляючи життя водіїв, пасажирів та перехожих. Вирішити проблему можна двома способами — дорогим і дешевим. Дорогий передбачає розширення дороги та влаштування підземних чи надземних переходів з одночасним загородженням проїжджої частини. Цей спосіб довгий і практично нереальний. Бо коли раптом буде вирішено ту дорогу розширити, то спочатку на вкрадені на цьому гроші збудують ще одну Грушвицю. На дорогу може і не залишитись. Другий спосіб — дешевий і простий у виконанні. Слід просто поставити у тій Грушвиці постійний поліцейський патруль, аби водії здалеку бачили «мигалку» і знижували швидкість, аби не отримати штраф за її перевищення. Ну і обгони тоді теж припиняться автоматично. Що заважає це зробити вже? Невже не легше просто стояти на посту, ніж час від часу забирати з дороги розбиті та закривавлені транспортні засоби, наповнені тим, що було пасажирами та водіями? Виходить, що не легше. І причина очевидна — та сама двокілометрова видимість! Ну не цікаво патрулю стояти там, де його видно за два кілометри. Патрулі за споконвічною традицією стоять у нас не там, де гинуть люди, а за поворотами, щоб порушники їх завчасно не побачили. Так було завжди і за всіх «режимів», хоч «злочинних», хоч «реформаторських», хоч теперішніх. Можна скільки завгодно міняти луценок на авакових і навпаки. «Прокляте» місце біля Грушвиці все одно таким і залишиться. Тож будьте обережні, коли там проїжджатимете!
