Володимир розповів журналістам, що слідчі били його ногами, підвішували на «дибу», запихали в рот залізяку, а потім стукали по ній молотком. Виявляється, за словами потерпілого, у міліціонерів є спеціальна книга катувань, за якою вони застосовують різні методи насилля.
…Завалля давно перестало бути селом. З колишнього поселення там залишився тільки невеличкий хутір, на якому останнім часом стояло дві хатини. В одній жили Остапюки, а в другій — вісімдесятирічна Соломія Квашук. Діти обох родин кілька десятків років залишили батьківські оселі й мешкають у Луцьку. Щоправда, майже кожних вихідних навідувалися у рідні краї. Частенько приїжджали до Остапюків їхні син Микола і донька Галина, а до Соломії Феодосіївни — син Володимир. Цієї осені саме він, Володимир, який раніше працював лікарем-стоматологом, перебував на хуторі довше, ніж зазвичай, бо збирався допомогти матері на городі, оскільки лише наприкінці жовтня повернувся з лікарні. — Мій тато тяжко захворів і тривалий час перебував у реанімації луцької лікарні, тому й не встигли своєчасно попоратися на городі, — розповідає донька Володимира, Наталія. За її словами, батько і надалі почувався недобре, однак вирішив трохи побути у своєї матері, де хотів покращити здоров’я, перебуваючи на свіжому повітрі. Необхідні були йому тиша та спокій після перенесених загострень хронічного панкреатиту, цукрового діабету, гіпертонічного кризу та хвороб серця. — Тато постійно лежав у ліжку і щодня скаржився на нудоту та слабкість у всьому тілі, — продовжує Наталія. Напередодні, лише на початку листопада, родина Квашуків вибрала на полі картоплю, бо не встигла зібрати урожай через те, що доглядали у лікарні Володимира. Приїжджала у вихідні й Наталія з чоловіком Юрієм. Але того фатального понеділка несподівано на мобільний Володимиру зателефонував син Остапюків, Микола, який сказав, що кілька днів поспіль не може додзвонитися до своїх батьків. Він попросив Володимира навідатися в їхню оселю і подивитися, чи, бува, чого не трапилося лихого. — І тато, котрий останнім часом майже не виходив на вулицю, пішов до сусідів, — каже Наталія. Як розповідав згодом, він зайшов у будинок, де і побачив на ліжку господиню — Віру Остапюк. Зрозумівши, що трапилося щось погане, чоловік відхилив мішок, під яким лежала жінка, оскільки хотів впевнитися, чи не знадобиться їй допомога. Допомога, звісно, виявилася зайвою, тому Володимир пішов шукати її чоловіка Петра. Почувши, що під лісом гавкають собаки, попростував туди. Він знав, що дід Петро частенько ходив по дрова зі своїми псами, тому й пройшовся до того місця. Побачене вразило Володимира ще більше — Петро лежав на землі з розтрощеною головою. Як з’ясувалося згодом, він перебував там не один день, бо лисиці й собаки вже встигли пообгризати тіло. Переляканий цими знахідками Володимир швидко повернувся на подвір’я і почувши, що у хліві реве корова, як міг швидко набрав води з криниці, якою напоїв худобу. Потім кинувся до свого дому, звідки про те, що трапилося, повідомив по телефону синові Остапюків — Миколі. За кілька хвилин на місце злочину прибула і слідчо-оперативна група з Млинова. Міліціонери оглянули вбитих пенсіонерів. Після проведення розтину тіл судово-медичними експертами встановили, що бабусю і дідуся порішили приблизно ще п’ять днів тому. Стражі правопорядку насамперед кинулися допитувати 57-річного Володимира, оскільки, окрім нього, на хуторі більше не було нікого. Хіба що його мати, вісімдесятирічна Соломія Феодосіївна, але вона на роль вбивці зовсім не підходила, бо сама ледве пересувалася по дому. Щоправда, окрім Володимира, затримали і його 36-річного сина Андрія, який є інвалідом другої групи з дитинства, бо хворіє на дитячий церебральний параліч. Його тримали у міліцейському відділку дванадцять годин поспіль. Заспокоїлися лише тоді, коли впевнилися, що молодий чоловік має залізне алібі. Тож у міліціонерів залишився лише один кандидат на роль підозрюваного — Володимир. Звинувативши чоловіка у дрібному хуліганстві, тобто у тому, що у громадському місці — на безлюдному хуторі — він висловлювався нецензурною лайкою, затримали. Згідно із рішенням Млинівського районного суду Квашука спершу закрили на сім діб. І почали з ним активно працювати. Потім перевезли в ІТТ Рівненського РВ УМВС України. Як розповів своїм рідним Володимир, вони били його ногами, підвішували на «дибу», запихали в рот залізяку, а потім стукали по ній молотком. Виявляється, за словами Володимира, у міліціонерів є спеціальна книга катувань, за якою вони застосовують різні методи насилля. Наприклад, каже один із правоохоронців-оперативників другому: давайте спробуємо іще таке, а може, ось таке, тикаючи пальцем на малюнки у так званому посібнику з катувань. Через сім діб Квашука мали звільнити. Однак 28 листопада склали черговий протокол про адміністративне правопорушення і продовжували утримувати в неволі. Коли цей протокол опротестував млинівський міжрайонний прокурор Анатолій Перетятко, довелося міліціонерам Квашука випустити. Так він і потрапив на обстеження до судово-медичного лікаря. Проте вбивство подружжя Остапюків ще не розкрите. Версія щодо пограбування розсипалася, оскільки гроші у сумі двадцять тисяч гривень залишилися незайманими в оселі бідолашних пенсіонерів. Щоправда, існує вірогідніша версія, за якою літніх людей могли вбити з помсти, тому що рік тому, під час пограбування оселі Остапюків, правоохоронці затримали їхнього кривдника, котрого пізніше засудили до п’яти років позбавлення волі. Засуджений грабіжник просив пробачення у потерпілих, а коли вони йому відмовили — пригрозив розправою...
Коментарі Олександр Басюк, начальник слідчого управління УМВС України у Рівненській області: — Ми детально перевіримо усі факти і лише тоді будемо робити відповідні висновки. А поки що перевіряємо різні версії. Олексій Баганець, прокурор Рівненської області: — Я не знав про тілесні ушкодження, що були спричинені Квашуку, але тепер обов’язково цей факт буде детально перевірено. За фактом вбивства двох пенсіонерів у селі Завалля Млинівського району мені відомо чимало деталей, які поки що коментувати не можу. Отож доки триває слідство, робити якісь висновки дуже рано. Єдине, що можна зауважити: Квашуки та Остапюки жили між собою дружно і не мали ніяких боргових або інших конфліктів. Вони, навпаки, постійно допомагали один одному чим могли.
Від редакції. Як повідомляла «РВ» минулого тижня, у селі Завалля Млинівського району правоохоронці виявили тіла двох місцевих мешканців — подружжя Остапюків. 66-річна жінка з ранами на голові лежала на ліжку, а 74-річний чоловік господині дому, Петро, також був мертвий і лежав із розтрощеною головою неподалік від їхнього городу, під лісом... Читачі «РВ» також знають, що особу вбивці міліціонери ще поки не встановили. А місцеві жителі живуть у тривозі, оскільки залишається невідомим ім’я того, хто вчинив цю жорстоку розправу. Однак жорстокі методи слідства, до яких, за словами свідків, вдаються рівненські правоохоронці, потребують продовження теми. Так, один із мешканців хутора — Володимир Квашук, який відчув на собі всі «принади» слідства, звернувся за допомогою до наших волинських колег-журналістів. Їхній матеріал і пропонуємо до уваги.
