Ігор ображається, бо раніше бабуся (мати його матері), на його думку, незаконно продала хату його батька. І поскаржився на це у прокуратуру.
— Я — сирота, — розповів Ігор. – І вимушений з сім’єю та двома малими дітьми жити нині в гуртожитку на вулиці Фабричній, 20. Це притому, що за законом нам з братом мала б відійти батьківська хата на вулиці Комарова, 51 у мікрорайоні «Тинне». Втім, користуючись тим, що я не був зареєстрований за цією адресою, бо проживав на той момент у бабиній хаті, якимось чином баба, набрехавши, що я алкоголік та наркоман, змогла батьківську хату продати. Адже була нашим з братом опікуном.
Через три місяці після мого одруження з бабиної хати мене виставили за двері. Але як дитина-сирота я отримав кімнату в гуртожитку. Тож там і мешкаю нині. Як свідчать документи, продала баба батьківську хату якійсь Надії. Але оскільки та Надія була винна велику суму грошей якійсь Лілії, то фактично та і стала власницею хати. Тепер баба хоче забрати на вулиці Комарова ще й город, думаю, що для того, щоб його теж продати цій Лілії, а гроші віддати своїй доньці. Бо та взяла кредит на авто і не може його повернути. Щоб не втратити спадок батька — город, я взявся за його оформлення у власність. А допомагає мені у цьому один з помічників депутата міськради. Продавати цю ділянку не планую. Хочу залишити її своїм дітям.
У Галини Андрійчук — своя правда. Жінка вважає, що її внука хоче обдурити той, хто допомагає з оформленням городу у власність:
— Мати хлопців, а це моя старша донька, 17 років тому зникла безвісти. Тож я виховувала внуків сама. А тепер ось так вони «віддячують»: зазіхають на город, який я все життя обробляла. Це притому, що обом їм у спадок дісталося по 3 гектари землі від діда. Це колишні колгоспні паї. Я сама їм оформила ту спадщину, розділила її між ними. А тепер внуки кажуть: город продамо, а гроші розділимо. Я б віддала їм ту ділянку, якби знала, що на ній не хоче нагріти руки той, хто їм допомагає. Адже він користується тим, що внуки відстають у розвитку. Вони навіть перебувають на обліку у психдиспансері. Їм легко задурити голову.
Втім, як розповів Ігор, на облік у психдиспансері їх з братом бабуся поставила для того, щоб вони — діти-сироти отримували ще додаткові виплати, зокрема, пенсію по інвалідності.
