Що для дитини краще: усиновитель чи опікун?

Коментує адвокат Олександр Бражніков: — Чинним законодавством про шлюб та сім’ю встановлено, що взаємні права та обов’язки батьків і дітей грунтуються на походженні останніх, засвідченому у встановленому законом порядку. Це означає, що ніхто, крім батьків, не має права вирішувати долю дітей. Юридично батьком нещасних племінниць пані Лариси є її брат Іван, і навіть за умови визнання його винним у скоєнні злочину, засудження і ізоляції від суспільства, він залишається їх батьком і, відповідно, носієм своїх прав на них за походженням. При таких обставинах питання про прийняття дівчаток у сім’ю сестри їхнього батька на правах дочок (удочеріння) в даний час юридично вирішити неможливо, хоча у тітки є реальна перспектива стати опікуном своїх племінниць. Вивчивши заяви осіб, які хочуть взяти під свою опіку сиріт, з урахуванням інтересів дітей, які залишилися без догляду, органи опіки і піклування (куди і варто звернутися авторці листа) визначать найдостойніших, наділивши їх правами і обов’язками опікуна, однак юридично ці особи батьками не стануть, і дівчатка так і залишаться племінницями, якщо опікунами призначать тітку з дядьком або ж онуками, якщо діда з бабою. Звичайно, опікуватись долею сиріт справа благородна і готовність до такої самопожертви заслуговує на повагу, однак чи обов’язково в таких випадках ставити питання про усиновлення (удочеріння) та до того ж ще і родичами? Аналіз юридичного статусу батьків і опікунів з погляду їхніх прав, обов’язків і соціальних гарантій, дає підстави говорити про їх майже цілковиту ідентичність, що також свідчить на користь зваженого підходу до усиновлення.