Здоров’я школярів Рівного щорічно погіршується. Торік за результатами медогляду віднесли до спецгрупи і взагалі звільнили від фізкультури майже 40% учнів. Окрім цього, якщо до школи 10-15% дітей міста мають хронічні хвороби, то після її закінчення — вже 30%. Чому це відбувається і що робити, щоб зменшити кількість хвороб у дітей?
Діти хворіють, бо не рухаються Однією з основних причин погіршення здоров’я головний спеціаліст міського управління освіти Микола Радько називає те, що школярі мало рухаються. Причому, цьому сприяють у школах. - Приміром, школи №23 та №28 — лідери зі спорту в місті. Їхні вихованці стають чемпіонами України з волейболу, баскетболу. Але діти в цих школах не можуть на перерві вийти на вулицю. Раніше школярі в класики на перерві гралися, в «резинки» стрибали, дихали повітрям. Адже дитина оздоровлюється на вулиці. Нині цього не роблять, — пояснює п. Радько. Керівники шкіл на це мають свої аргументи. Розповідає директор школи №23 Оксана Макарчук: — Обмеження виходу школярів на вулицю на перервах було введено після того, як у місті вбили третьокласницю. Таке рішення прийняв батьківський комітет школи, щоб зберегти життя і здоров’я дітей. Окрім цього, ми турбуємося, щоб школярі не виходили на вулицю роздягненими, не курили цигарки під час перерв, не бігли у магазин за забороненими продуктами, тому зі школи вони можуть виходити, але лише під наглядом чергового адміністратора. Та й ще не було такого тепла, щоб школярів масово випускати на шкільне подвір’я. Погіршують учнівське здоров’я також погане освітлення робочих місць, непровітрювання приміщень, велика кількість уроків та домашніх завдань. Ще, нарікають освітяни, школярі забагато часу проводять перед комп’ютером, що теж не йде на користь здоров’ю. Директор НВК №2 Андрій Нагорний чималу проблему бачить і в тому, що у школах не поновлюються меблі. Через це діти сідають за парти, які не відповідають їхньому зросту, а отже, викривлюють хребти.
Школярам пропонують консерванти, вихованцям дитсадків — зіпсовані продукти Дитяче здоров’я також залежить і від якості харчування. Втім, як вважає головний санітарний лікар Рівного Юрій Ромець, виділені нинішні на школяра 2 гривні з міського бюджету плюс стільки ж батьківських грошей можуть забезпечити хіба харчування для «галочки». Причому те, чим годують школярів у шкільних їдальнях, нерідко небезпечне для їхнього здоров’я. Так, у школах №8 та №28, як виявили працівники міської санепідемстанції, систематично порушували технологію приготування страв, не дотримувалися температурного режиму зберігання та приготування продуктів, використовували продукти без документів про якість. У цих же двох школах, а також у школах №3 та «Надія» учням продавали заборонені продукти: з консервантами та барвниками. Зокрема, це були цукерки, газовані напої. Щодо якості харчування у дитсадках, то вона теж залишає бажати кращого. Так, у першому кварталі цього року працівники міської санепідемстанції у двох дитсадках міста виявили зіпсовані продукти. Зокрема, у дитсадку №11 дітям ледь не згодували прострочений сичужний сир, а у НВК №1 — курячі яйця. Небезпечну для дитячого здоров’я їжу було також виявлено у дитсадку №51. Так, перевірене санстанцією картопляне пюре не відповідало нормам за бактеріологічними показниками. Рано віддати в школу — наблизити до самогубства Ще однією з причин погіршення здоров’я школярів обласний дитячий психіатр Василь Галябар вважає те, що дітей зарано віддають у перший клас: — У нас всіх, хто досяг шестирічного віку, відправляють до школи, хоча 60% з них не готові до цього. Неготова до навчання дитина у школі протягом 7-8 років зазнає пресингу. Її нервова система не справляється з навантаженнями. Дитина мало того що може не встигати на уроках, вона також не знає, як адекватно реагувати на нападки ровесників. У результаті почуває себе нікчемою. А через це може вживати алкоголь, грати на ігрових автоматах. А коли допече — навіть може вдатися до самогубства.
За здоров’я дитини найбільше відповідає сім’я Медики й освітяни не можуть повністю відповідати за дитяче здоров’я. Адже, за словами начальника міського управління охорони здоров’я Михайла Стичишина, найбільший вплив на нього має сім’я. Так, спадковість у формуванні здоров’я відіграє 20%, умови проживання — 20%, спосіб життя — 50%, медобслуговування — лише 10%. — Про це потрібно говорити батькам, — переконував освітян Михайло Стичишин. — Потрібно їх вчити, як бути здоровими. Бо в нашій державі престижно бути хворим: для інвалідів передбачені пільги. А за кордоном — навпаки. Всесвітня організація охорони здоров’я спеціально для України придумала термін «галопуюча депопуляція». І скоро нас буде усього 30 мільйонів. Так, у нас лише 10% пологів — нормальні, решта аномальні. Звідси одна з причин захворюваності дітей. Після школи 30% дітей мають хронічні захворювання. А хворі не зможуть дати здорове потомство. 5% дівчаток у віці 15-17 років мають захворювання, через які не зможуть народити дітей. Висновок про стан здоров’я дитини роблять після медогляду. І медики вимагають, щоб школярі приходили на медогляд разом з батьками. Це, пояснив п. Стичишин, потрібно для того, щоб лікарі могли надати батькам схему оздоровлення дитини. Прикро, що не всі батьки прислухаються до порад медиків. Так, приміром, диспансерна група школярів має оздоровлюватися. Але десять днів у санаторії, за словами п. Стичишина, — це не оздоровлення, це — відпочинок. А оздоровлення повинно бути щодня. Так, при короткозорості дитині досить на уроках і після них виконати кілька вправ для очей, щоб поліпшити зір. І за цим повинні простежити батьки, попросити про це вчителів. Михайло Стичишин вважає, що уроки фізкультури у школах досі не такі, як треба: орієнтують на олімпійські досягнення, а не на здоров’я. Для повноцінного проведення уроків фізкультури немає необхідного інвентарю, бракує умов для дотримання гігієни, адже в жодній школі міста немає душу. 17% школярів Рівного займаються у спортивних школах, що не може не радувати. Але через низьку зарплатню (1081 гривня — оклад без вирахувань) на закордонні заробітки виїжджають тренери спортшкіл. Приклад у заняттях фізичними вправами дітям мали б показувати батьки. Але нині у Рівному до фізкультури й спорту залучається лише 12,8% населення.
