Швидку медичну допомогу хочуть «позбавити невластивих їй функцій». Зокрема, її працівники не виїжджатимуть до пацієнта ради того, щоб виміряти йому температуру чи тиск, а лише у випадках загрози його життю.
Такий вид меддопомоги, як пояснила заступник начальника міського управління охорони здоров’я Вікторія Покоєвчук, називатиметься екстреним. І надаватимуть її працівники станцій невідкладної медичної допомоги. Фінансуватимуть станції не з місцевих бюджетів, як нині, а з держбюджету, щоб вони були всі в державі однаково оснащені. Кількість бригад швидкої допомоги на станціях буде зменшено, оскільки частину їх передадуть на поліклініки. А ось бригади поліклінік надаватимуть медичну допомогу, яку називатимуть невідкладною. Вони обслуговуватимуть традиційні виклики з приводу підвищення температури і тиску, хронічних хвороб, інших станів, які не несуть загрози життю пацієнта. Для цього у поліклініках мають бути обладнані цілодобові диспетчерські пункти, забезпечені транспортом. — Екстрена медична допомога надаватиметься у разі втрати свідомості, судом, раптового болю в грудях, черевній порожнині, при гіпертонічному кризі, гіпер— чи гіпоглікемічній комі, гострих отруєннях, тобто при всіх станах, які реально несуть загрозу життю, — розповіла Вікторія Покоєвчук. — Це дозволить зменшити навантаження на швидку медичну допомогу. Тим паче, що нині зменшилася норма доїзду до хворого з 15 до 10 хвилин. Тож це дозволить швидкій допомозі сконцентруватися на справді важливих викликах. Окрім цього, виїзд висококваліфікованої бригади медиків на банальне підвищення температури дуже дорого обходиться бюджету. Тому є сенс таку допомогу надавати лише у разі справжньої необхідності. Головний лікар станції невідкладної медичної допомоги Рівного Валерій Ковальчук говорить, що досвід розділення функцій меддопомоги на екстрену та невідкладну вже є у Луцьку: — З липня минулого року там при поліклініках почали діяти одна цілодобова дитяча бригада та п’ять дорослих та дитячих, які працюють з 8-ї до 24-ї години. А у великих містах нашої держави, наприклад у Києві, денна служба невідкладної меддопомоги діє давно. Це здешевлює обслуговування виклику. Так, економія буде на зарплаті. Бо у нас на «швидкій» бригада складається з лікаря, фельдшера та водія, а при поліклініках бригада складатиметься лише з лікаря та водія. Окрім цього, зменшаться витрати на бензин, бо поліклінічна «Таврія» потребує менше пального, ніж «Газель» «швидкої», якою транспортують пацієнтів. Торік один виклик швидкої коштував 229 гривень 12 копійок. І ми обслужили 67 тисяч викликів. Коли почнуть діяти бригади невідкладної медичної допомоги при поліклініках, у нас на третину викликів зменшиться. Щодо передачі частини бригад швидкої допомоги на поліклініки, то у нас нема що передавати. Просто невідкладну медичну допомогу треба створювати при поліклініках. Бо згідно з нормами, на кожні 10 тисяч населення має бути одна бригада швидкої медичної допомоги. Тобто у Рівному їх на 250 тисяч населення має бути 25. А насправді є 16,75 бригади, хоча така обмежена кількість може бути хіба при наявності бригад невідкладної медичної допомоги при поліклініках. Звісно, фінансування швидкої допомоги з держбюджету зменшить навантаження на міський бюджет. Окрім цього, є надія на те, що держава виконає свої зобов’язання перед нами, приміром, щодо забезпечення автомобілями.
