Станції швидкої допомоги у Рівному більше не існує. Разом з усім майном, медичними працівниками та керівником вона стала структурним підрозділом новоствореного Центру екстреної медичної допомоги Рівненської області. Як зміна статусу і підпорядкування "швидкої" вплине на якість медобслуговування — ми вирішили дізнатись у головного лікаря Центру екстреної меддопомоги Олега Ушкевича.
— Зважаючи на те, що міська станція швидкої допомоги перейшла у підпорядкування області, чи збільшиться територія обслуговування? — Рівненська станція тепер вже екстреної медичної допомоги як і раніше буде обслуговувати місто. Втім, у разі потреби лікарі зможуть виїжджати і в сусідні райони. Якщо раніше виїзд лікарів рівненської станції швидкої допомоги, приміром, в Колоденку міг розцінюватись як нецільове використання коштів, то тепер це єдина обласна структура з єдиним фінансуванням. — У такому разі чи реально буде дочекатись бригаду рівнянам на виклик? Адже головний лікар "швидкої" Валерій Ковальчук неодноразово наголошував, що медичного персоналу та автомобілів у них ледве вистачало на обслуговування мешканців Рівного. — Минулого року за кошти з державного бюджету на область було придбано 30 автомобілів швидкої допомоги. Після реорганізації ці автомобілі опинились в розпорядженні нашого Центру. Тож три автомобілі ми вирішили додати тепер вже нашому підрозділу Рівненській станції екстреної медичної допомоги. Решта буде доставляти по області бригади лікарів, що спеціалізуються на наданні високоспеціалізованої медичної допомоги, та працювати в районах. Всі, хто досі працював на Рівненській станції швидкої допомоги, залишились на своїх посадах. Змінилось лише підпорядкування. Тепер вони числяться за Центром екстреної допомоги, Рівненської області. Навіть їхній головний лікар Валерій Ковальчук так і залишився керівником цього підрозділу. Крім того, він тепер обійматиме ще одну посаду — заступника головного лікаря Центру екстреної медичної допомоги Рівненської області. — Раніше на початку року постійно виникали проблеми з пально-мастильними матеріалами. Зазвичай брак пального пояснювали тривалою процедурою тендерних закупівель. Яка ситуація нині? — Це питання вирішили іншим шляхом. Заступник голови Рівненської обласної адміністрації своїм розпорядженням зобов'язала міські та районні бюджети за власні кошти закупити двомісячний запас пально-мастильних матеріалів. За цей час ми проведемо тендери, закупимо необхідні матеріали, а місцевим бюджетам витрачені на це кошти будуть повернуті у вигляді субвенції з обласного бюджету. Тому проблем із цим жодних немає. — Фінансування підрозділів з обласного бюджету — це кращий варіант? — Фінансування з обласного бюджету буде набагато кращим варіантом, ніж з міського чи районного. Наведу приклад. Донедавна середня вартість медикаментів, які лікарі бригад швидкої допомоги брали з собою на виклики по області становила в середньому 3-4 гривні. У деяких селах ще менше — 87 копійок. Торік за кошти обласного бюджету було придбано необхідних для екстреної допомоги медикаментів на понад 8 мільйонів гривень. Тож тепер лікарі екстреної допомоги на кожен виклик мають медикаментів приблизно на 30 гривень. — Окрім екстреної допомоги, мають бути створені підрозділи невідкладної допомоги. Чи не означає це, що тепер на одні виклики ваші лікарі будуть виїжджати, а на інші — ні? — Підрозділи невідкладної допомоги будуть створені при поліклініках та районних лікарнях. Поки такий є тільки при Рівненській міській дитячій лікарні. Доки ця система не буде створена, наш Центр буде обслуговувати всі без винятку виклики. Далі буде створено єдину диспетчерську службу по області, і її працівники будуть визначати і направляти виклик на невідкладну допомогу чи на екстрену. Центр екстреної медичної допомоги обслуговуватиме виклики, коли життя людини перебуває під загрозою і без оперативного втручання медиків не обійтись. Решту викликів будуть обслуговувати бригади невідкладної допомоги, які працюватимуть цілодобово.
