Щонайменше 700 тисяч гривень — таку суму українські платники податків щороку виділяють на кожного з 450 депутатів. Кошторис парламенту з докладним розподілом того, куди ідуть кошти бюджету, є ледь не секретним документом. Минулого року, коли ухвалювали цей фінансовий розпис, його навіть не роздавали на руки народним депутатам. Так само таємничо планували ухвалити і кошторис Верховної Ради на 2011 рік. Він уже затверджений Регламентним комітетом і має бути проголосований найближчим часом у сесійній залі, про що більшість депутатів навіть не здогадуються. Однак ще до ухвалення «Українська правда» отримала в своє розпорядження проект документа.
Згідно з проектом, у цьому році загальний фонд бюджету Верховної Ради становить 850 мільйонів гривень, що на 40 мільйонів більше, ніж попереднього року, і на 150 мільйонів більше, ніж позаминулого. Найсуттєвіше збільшення відбулося за статтею «будівництво (придбання) житла» — в п’ять разів. Якщо 2010 року на це було виділено 4 мільйони 200 тисяч гривень, то в 2011 планують виділити 20 мільйонів. Окрім того, відбулося збільшення за статтею «капітальний ремонт». В 2010 році її обсяг становив 2,4 мільйона — тепер планують виділити 12 мільйонів. Ці кошти підуть на розробку проектно-кошторисної документації — для забудови земельної ділянки на вулиці Глибочицькій, яка належить парламенту, а також ремонту гуртожитку Верховної Ради на вулиці Обсерваторній. Крім того, 490 тисяч гривень піде на проектування котельні для депутатського житлового будинку на вулиці Срібнокільській. Але у деяких статтях кошторису Верховної Ради порівняно з минулорічним є скорочення. Так, у проекті на 2011 рік записано зменшення за статтею «купівля обладнання і предметів довгострокового користування» — з 10,6 мільйона до 2,2 мільйона. «Предметами довгострокового користування» переважно є автомобілі. Так, наприкінці минулого року було закуплено 7 автомобілів «Тойота» для обслуговування депутатів. У 2011 році на відрядження депутатів за кордон планують збільшити витрати на 2,5 мільйона — з 7 до 9,5 мільйона. Хоча ще два роки тому за цією статтею витрачали 5 мільйонів. Автобаза Верховної Ради зжере з бюджету в 2011 році 34,9 мільйона, що на 1,5 мільйона більше, ні минулого року, і на 11 мільйонів більше, ніж позаминулого. Ще одна сумнівна стаття — Інститут законодавства, який існує при Верховній Раді з 1994 року та невідомо чим займається. Точніше, займається він «фундаментальними дослідженнями розвитку правової системи України». Цього року на такі абстрактні цілі виділили 8,3 мільйона, минулого — 8,5 мільйона. Незмінними залишилися видатки на їдальню Верховної Ради — 1 мільйон 600 тисяч гривень, управління житловими будинками Верховної Ради — 1,676 мільйона, фінансування санаторіїв парламенту «Дюльбер» і «Нижня Ореанда» — 7 мільйонів 216 тисяч. На рівні 2010 року залишилася стаття витрат на висвітлення діяльності депутатів через засоби телебачення і радіо — 11,8 мільйона гривень. Окрім того, парламент продовжує видавати свої офіційні друковані органи. Газета «Голос України» отримає з бюджету 10 мільйонів 32 тисячі гривень, а журналу «Віче» (є і такий!) відпишуть 3 мільйони 16 тисяч гривень. Окрім самого кошторису, депутати голосують також за додаток до нього, про який взагалі мало хто знає. Він називається «Норми витрат на одного депутата на 2011 рік». Тут детально розписано, що саме положено кожному народному обранцю за гроші платників податків. Зарплата депутата вираховується з посадового окладу 6 109 гривень за спецформулою. Так, до окладу додаються доплата за перший ранг держслужби в розмірі 160%, надбавка за «особливий характер роботи та інтенсивність праці» 100%, та премія, яка коливається від 80% у простого депутата до 95% у першого віце-спікера. У підсумку мінімальна зарплата для пересічного депутата становить 17 425 гривень. Таких депутатів у парламенті 191 особа. Якщо депутат — голова комітету або керівник фракції, то його зарплата становить 17 914 гривень. Таких депутатів у парламенті близько 30 осіб. Після відрахування податків на руки він отримує близько 14 тисяч. Окрім того, на оздоровлення влітку депутату положено дві місячних зарплати без податків у вигляді «матеріальної допомоги», яка зазвичай становить близько 35 тисяч. Окрім зарплати, депутат має 216 тисяч на рік на утримання штату своїх помічників. Депутату також положено так зване «відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень». Ця сума становить 209 100 гривень на рік, або 17 425 — на місяць. Це — еквівалент мінімальної зарплати депутата (без податків). Тобто фактично це — друга зарплата депутата, яку він може використовувати як заманеться, оскільки контролю над цими грошима немає. Окрім того, депутату положено безкоштовний проїзд по території України на суму 26 800 гривень на рік. Депутат може замовити собі автомобіль для обслуговування в межах Києва на певну кількість годин на місяць. На міжміські розмови по стаціонарному телефону депутат має 4 890 гривень на рік. На ручки, олівці та папір депутату бюджет окремо передбачає 708 гривень на рік. Існує ще така стаття, як відшкодування коштів періодичним виданням за публікацію авторських матеріалів депутатів. На це передбачено 500 гривень на рік. Для оплати виступів на радіо, телебаченні і в пресі депутату також винні з бюджету 5 тисяч гривень на рік. На відрядження своїх помічників у округи депутат має 3 600 гривень на рік. Окрім того, ще в депутата є 2 тисячі гривень на рік на утримання приміщень для прийому громадян у округах. Депутат має навіть 670 гривень на рік для оренди приміщення для зборів виборців. Також за депутатом зарезервовано 1 700 гривень на рік для оплати його проходжень залом офіційних делегацій. Тобто коли депутат вилітає з Борисполя, щоб не стикатися очі в очі зі своїм роботодавцем-народом, він може піти через окремий вхід, де його ніхто не турбуватиме, напоять кавою, а потім ще доставлять просто до трапу — чи зустрінуть на мікроавтобусі прямо після приземлення літака у Києві. За путівку до санаторію, що підвідомчий Верховній Раді, депутату компенсують 5 тисяч гривень, тобто майже всю її вартість. Якщо він вибере не підвідомчий санаторій, то віддадуть 4 тисячі гривень. По мінімуму це виходить 1,8 мільйона гривень на всю Верховну Раду. Тепер підсумуємо наведені цифри. З урахуванням усіх пільг, мінімальної зарплати в сумі 17 425 гривень та матеріальної допомоги утримання одного депутата з усіма його супутніми видатками обходиться бюджету в 700 тисяч гривень на рік. Це — без витрат у разі, якщо депутат також замовлятиме автомобіль з гаражу Верховної Ради. Утримувати такий колектив і є ціною, яку платить український народ за ілюзію демократії.
Коментарі Юрій Прокопчук, народний депутат, член фракції «Блок Юлії Тимошенко — Батьківщина»: — Цифра 700 тисяч гривень на одного депутата не зовсім відповідає дійсності. Тобто мої депутатські витрати насправді значно менші від цієї суми. Адже є ще апарат Ради, комітети, і в кожному — секретаріати, там люди теж платню одержують із загальної суми на утримання Ради. Правом проїзду на залізниці за три роки роботи я скористався тричі, але ніколи не користувався окремими залами для делегацій. Пересуваюся здебільшого на власному автомобілі і заправляю його за свої гроші. Літаком не літав, за кордоном теж не був, хоча деякі може, і на 100 тисяч налітали, то їхні перельоти оплатили із загальної суми. Автомобілем для пересування по Києву я користуюся, але в межах ліміту. За роки депутатства двічі, 12 і 8 днів, відпочивав у санаторному комплексі «Дюльбер» з колегою-депутатом Сергієм Кошиним. Можна їхати і з сім’єю, але її відпочинок депутат має оплачувати повністю. Якщо дехто думає, що 14 тисяч гривень зарплатні — це дуже великі гроші, то хочу зауважити, що окремі депутати взагалі в Раді не бувають, але їх отримують справно. За депутатські витрати наша фракція взагалі не голосувала. І я вважаю, що витрати потрібно оптимізувати, деякі статті скасувати. За ті 700 тисяч, про які говорять, можна було б зробити кілька хороших справ для області. Приміром, якби ці гроші виділили мені як депутату, я дав би на ремонт спортшколи в Дубні. Павло Сулковський, народний депутат, член фракції Партії регіонів: — Я прийшов у Верховну Раду як депутат у 2003 році, тобто маю чималий стаж депутатської роботи. І вважаю, що держбюджету такі, як я, економічно більш вигідні, ніж новообрані депутати. Адже одні з найбільших витрат — на житло для депутатів. Я ж отримав від Ради квартиру один раз і такої проблеми у мене давно немає, тож моє утримання бюджету на 50% дешевше. А багато депутатів у готелях живуть, і житло їм теж потрібне. Щодо інших статей витрат, то я користуюся автомобілем з автопарку Ради для пересування по Києву, ліміт — не більше 25 годин на місяць. У санаторій якось поїхав, то із належних 24 днів через 6 днів уже й повернувся, залишив там доньку, але за неї заплатив. Позакривати треба ті санаторії для депутатів! Краще їх віддати для відпочинку й оздоровлення малоімущих та соціально незахищених. Я особисто торік усю відпустку, не повірите — витратив на «вибивання» у Кабміні грошей на будівництво школи в Познані. Зате й результат є: кошти виділили одним траншем, нову школу таки збудували і відкрили. За кордон не їжджу, бо й не хочу. Й авіатранспортом за 9 років депутатства теж жодного разу не скористався. Помічників маю чотири, і зарплату їм плачу. На виступи у ЗМІ також свій ліміт витрачаю і на роботу приймальні, бо в справах комітету їжджу по країні. Я як депутат голосував за ці видатки, бо таким було рішення нашої фракції. Але засуджую такий підхід, бо якби мав право голосувати, як вважаю за потрібне, голосував би проти. Віктор Матчук, народний депутат, член фракції блоку «Наша Україна — Народна самооборона»: — Розділити усю суму на депутатів — некоректно, це як визначати середню температуру по госпіталю. Але поміж нас є просто депутати і ДЕПУТАТИ, я до останніх не належу. Отримую від Верховної Ради лише зарплатню для себе і помічників — і все. Більше нічого я від них не хочу! Аморально закликати людей затягнути паски, бо державі важко, а тим часом збільшувати витрати на своє утримання. Видатки на Адміністрацію Президента й Кабміну теж збільшилися, і про це не дуже-то говорили, незважаючи на скорочення штатів, про яке заявляли. Видатки на Раду теж затвердили тихцем. Кожного понеділка депутат отримує порядок денний на тиждень, але цього питання в ньому не було, матеріалів у нас на руках — теж, і на комісіях його не розглядали. На засіданні Ради питання винесли на розгляд з голосу, його ніхто не встиг переглянути, і без обговорення, за скороченою процедурою, проголосували. Якби-то було якесь хороше питання, то усі б сорочку на собі рвали, як вони за людей! Я за це не голосував і навіть картку свою вийняв, щоб випадково не спрацювала, бо таке іноді буває. Тепер про свої видатки. Зарплата депутата насправді не збільшилася, тобто я отримую близько 13 тисяч гривень (сума залежить від вислуги). Ні лікарнею, ні літаками, ні квартирами депутатськими не користуюся. За кордон у відрядження їздив, у Гданськ по бурштину з рівненською делегацією, але за виплатою відрядних навіть не звертався. Відпускні свої я одержав, але в «Дюльбері» не відпочивав і не хочу, щоб зайвий раз не зустрічатися з деякими колегами по сесійній залі.
