Судді — без захисту

1601 0

Професія судді здавна вважалася як однією із найпрестижніших, так і однією із найбільш небезпечних і незахищених. Суддя завжди перебуває в епіцентрі конфлікту між двома сторонами. Однак істина одна, а тому при вирішенні конфлікту завжди є невдоволені, які в більшості випадків намагаються вилити свої негативні емоції в першу чергу на суддю. Така логіка нашої суддівської роботи, і це знає кожний, хто одягає суддівську мантію, адже ми свідомо робимо цей вибір і повинні бути готовими до таких реакцій. Але чомусь ніхто не звертає уваги на порушення законів, норми яких зобов’язують відповідні правоохоронні структури захищати суддів.

Професія судді здавна вважалася як однією із найпрестижніших, так і однією із найбільш небезпечних і незахищених. Суддя завжди перебуває в епіцентрі конфлікту між двома сторонами. Однак істина одна, а тому при вирішенні конфлікту завжди є невдоволені, які в більшості випадків намагаються вилити свої негативні емоції в першу чергу на суддю. Така логіка нашої суддівської роботи, і це знає кожний, хто одягає суддівську мантію, адже ми свідомо робимо цей вибір і повинні бути готовими до таких реакцій. Але чомусь ніхто не звертає уваги на порушення законів, норми яких зобов’язують відповідні правоохоронні структури захищати суддів. На практиці це виходить так: суддя, ти захисти нас, а твій захист — це твоя проблема. Слід відзначити, що в нас прийняті закони України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», «Про статус суддів», «Про судоустрій України», «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві». Так, зокрема, ст.42 Закону України «Про статус суддів та їх сімей» говорить, що судді, члени їхніх сімей та їхнє майно перебувають під особливим захистом держави. Але я, працюючи на посаді голови суду вже шістнадцятий рік, такого захисту ще не бачив. Правоохоронні органи, що займаються оперативно-розшуковою роботою, повинні не тільки стежити за тим, хто зайшов і вийшов з кабінету судді, але й організовувати так роботу, щоб знати і попереджувати намагання злочинців звести рахунки з суддями. Для цього вони мають у своєму розпорядженні відповідну спецтехніку і т.п. Види спеціальних заходів забезпечення безпеки суддів чітко перераховані в ст.5 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» — це і особиста охорона, охорона житла і майна, видача зброї, засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку і т.п. У п.8 ст.44 Закону України «Про статус суддів» вказано, що судді мають право на встановлення квартирної охоронної сигналізації й користування нею за рахунок державного бюджету. Якби така сигналізація була встановлена у квартирі судді Бандури, то чи змогли вбивці так безперешкодно залізти в квартиру? Звичайно, ні. Разом з тим я дуже сумніваюся, що хоча б одне помешкання судді в Рівенській області обладнане сигналізацією за рахунок бюджету. Звичайно, охорона суддів турбує насамперед самих суддів, тому що від цього залежить життя нас і наших родин. Однак це не менше повинно турбувати саме суспільство. Ми повинні раз і назавжди запам’ятати одну істину: незахищений суддя ніколи не винесе справедливого вердикту, тобто повноцінно не захистить кожного із нас, тому що на нього можна здійснювати тиск. З цього приводу древні говорили, що дешеве правосуддя дуже дорого коштує народу і державі. Слід погодитися з автором, що не все в нас гаразд і в суддівському домі, з цього робляться певні висновки на всіх рівнях судової влади, однак ці проблеми характерні всій системі державної влади в Україні і їх потрібно вирішувати в комплексі. Разом з тим замах на вбивство судді в нашій області — це вже крайність, яка несе загрозу самій суті демократичного суспільства і це повинно стати сигналом «SOS» для силових структур області, щоб у пресі Рівенщини не публікувалися статті з більш трагічними заголовками.


Поділися з нами новиною! Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Коментарі (всі коментарі проходять модерацію)

Залиште вiдповiдь

Читайте також