Комарі роду Aedes, переносники гарячки Зіка та й низки інших, взагалі не можуть пролетіти більш ніж 300-400 метрів. І природновогнищеві гарячки мирно дрімали в своїх досить чітко окреслених важкодоступних ареалах, аж доки люди не допомогли їм подолати тисячі кілометрів, перевозячи інфікованих комарів з різноманітними товарами.
До того ж всі збудники інфекційних хвороб час від часу змінюють свої хвороботворні (патогенні) властивості. І коли при цьому збігається ще кілька факторів, виникають епідемії. Очевидно, так сталося й цього разу. Раптом на далеких і малозаселених островах Французької Полінезії з'явились сотні хворих на екзотичну африканську гарячку, а через 5-7 років інфекція охопила вже низку країн, переважно латиноамериканських. Нині відомо про випадки захворювань у понад 20 країнах.
Та найбільший спалах зареєстровано в Бразилії. Саме там звернули увагу на одну особливість наслідків хвороби Зіка, яка відзначалась і у Французькій Полінезії, і забили на сполох. Є така тяжка вроджена патологія новонароджених — мікроцефалія, коли дитина народжується з маленькою голівкою і в подальшому сильно відстає в розумовому розвитку. Так-от, якщо раніше в Бразилії реєструвалось щороку в середньому 200 випадків мікроцефалії, то з приходом вірусу Зіка стало одразу 4 тисячі. Саме ця особливість і змусила ВООЗ констатувати надзвичайну ситуацію, щоб привернути увагу громадськості, посилити профілактичні заходи та активізувати медичну науку в пощуках ефективної вакцини та лікування — адже ні першого, ні другого досі немає.
На сьогодні стосовно хвороби Зіка існує чимало нез'ясованих питань. Навіть мікроцефалія після перенесеної інфекції ще остаточно не доведена.
ВООЗ не рекомендує вводити обмеження на поїздки і торгівлю з країнами, де відбувається передача вірусу Зіка. Однак мова не тільки про вірус Зіка, а й про інші, нині широко розповсюджені тропічні гарячки — Денге, Чікунгунья, Західного Нілу, які також мають подібні клінічні прояви і найчастіше легкий перебіг: підвищення температури, біль у м'язах і суглобах, головний біль, часом висипка. Індивідуальна профілактика полягає насамперед в захисті від комарів. У тропіках рекомендовано носити одяг бажано світлих тонів, що закриває якомога більшу частину тіла, застосовувати сітки та протимоскітні пологи, а також репеленти — засоби, які відлякують комах. Слід задуматись, чи варто подорожувати у тропіки жінкам у перші три місяці вагітності — адже саме в цей період віруси (і не тільки Зіка) можуть зашкодити розвитку плода. Ну, а нам, мешканцям Рівненщини, можна не турбуватися щодо можливості епідемічного поширення тропічних гарячок: на щастя, комарам роду Aedes наш клімат геть не до вподоби.
