Розташування цвинтарів поблизу житлових будинків — явище звичне, хоча й недопустиме. От тільки турбує це чомусь лише тих, хто живе в цих будинках. А усталені санітарною нормою п’ятдесят метрів, що повинні розділяти кладовище та будинки, чомусь мають здатність скорочуватися, скажімо, до тридцяти. Приблизно за стільки метрів до найближчої могили, що в Новому Дворі, знаходиться житло пенсіонера Ростислава Шевчука. Чоловік протягом п’ятнадцяти років доглядав за цвинтарем, а тепер не може домогтися, щоб припинили поховання в санітарній зоні.
Кладовище і город Ростислава Шевчука розділяє дорога, смуга трави та огорожа. А крайня могила знаходиться просто над дорогою, хоча на цвинтарі достатньо місця для поховань. Господар будинку працював на кладовищі з перших днів його заснування: скошував траву, доглядав за деревами, стежив, щоб кладовище не засмічували. — Ще у 1985 році громада Нового Двора звернулася до правління колгоспу імені Леніна, який на той час ще працював, щоб нам виділили земельну ділянку для кладовища. Переглянули кілька пропозицій і зупинилися нарешті на цій ділянці, — розповідає пан Шевчук, проходячи цвинтарем, — коли земля для кладовища була відведена, то громада вирішила закріпити мене за прибиранням території, бо я живу найближче. Дружина в цьому теж допомагала. А вже два роки ми не маємо сил тут працювати, і ніхто інший за порядком теж не стежить. Я пропрацював тут багато років і тепер не можу дивитися на цей безлад. За словами пана Шевчука, на початку заснування кладовища в документах зазначалося, що на ньому будуть ховати лише мешканців Нового Двора. А вийшло так, що ховають покійників з Корця, Мізоча, Рокитного, які ніколи не жили в Новому Дворі і чужі його мешканцям. Через це територія кладовища буде зайнята швидше, а, відповідно, швидше виникне потреба в новій ділянці для поховань. Ростислав Шевчук від імені громади Нового Двору звертався з усіма цими питаннями до керівництва спецкомбінату, якому належить кладовище, однак ніяких змін так і не відбулося.
Коментарі Завідувач відділенням комунальної гігієни Рівенської міської санепідемстанції Ольга Захарченко: — Кладовище справді повинне знаходитися від найближчого будинку на відстані санітарно-захисної зони, тобто мінімум за 50 метрів. Це убезпечить від потрапляння трупної отрути в грунт та у воду, зокрема, в колодязі. Директор Рівенського спецкомбінату «Ритуальна служба» Анатолій Вовк: — Згідно з законодавством, земельна ділянка для кладовища відводиться комунальному підприємству, у цьому випадку — спецкомбінату — після погодження з усіма службами. Могили там справді розміщені менше ніж за 50 метрів від житлових будинків. Через це після виходу статті цілком можливо, що кладовище закриють узагалі. Але на цьому кладовищі ми маємо територію, умовно розбиту на сектори, яку й виділяємо для поховань. Хоронити тут дозволяємо лише мешканців Нового Двора. Хоча бувають і винятки, наприклад, коли людина народилася в Новому Дворі або там живуть її близькі родичі.
