В одному з попередніх номерів нашої газети було опубліковано матеріал під назвою «Втамуй спрагу квасом!», в якому розповідалося про початок сезону продажу квасу. А вже за кілька днів після виходу газети в редакцію зателефонувала жінка, яка представилася колишнім продавцем квасу і розповіла про те, як її колишні та нинішні колеги, так би мовити, наварюють на здоров’ї та гаманцях своїх покупців.
До таких дій, за словами моєї співрозмовниці, їх спонукає саме керівництво заводу, яке відверто каже, що отримають вони за свою роботу по гривні за сто літрів квасу, а решту мають заробляти самотужки. Тому і доводиться викручуватися — завдяки «спритності рук». Самі ж методи доволі різноманітні — починаючи зі звичайного недоливання або продажу напою з піною до заміни двохсотграмових одноразових стаканчиків на менші за об’ємом. Та й, за словами моєї співрозмовниці, часто трапляється, що свіжий квас доливають у бочки з залишками непроданого, вже прокислого. Спостерігаючи, як із задоволенням смакують рівняни на вулицях квасом, відразу й не повіриш у почуте. Та й головний мікробіолог Рівенського заводу безалкогольних напоїв Галина Каспрук, яка, власне, і займається питаннями збуту та контролю за якістю напою, подібні звинувачення відкидає. На її думку, людина, яка розповіла про зловживання в торгівлі квасом, була звільнена з роботи і тепер у такий спосіб намагається нашкодити заводу. Крім того, за словами пані Каспрук, рівенський квас визнаний одним з найкращих в Україні за своїми біологічними та смаковими показниками. — Нам немає сенсу зловживати довірою своїх клієнтів, — говорить пані Каспрук, — тому що від їхньої прихильності залежить рівень наших прибутків. Щодо оплати праці продавців квасу, то вона згідно з трудовими угодами становить не менше 209 гривень на місяць. Звичайно, пані Галина не виключає можливості поодиноких зловживань не зовсім чесними продавцями, але запевняє, що намагається контролювати цей процес і при виявленні таких випадків керівництво карає винних звільненням з роботи.