До таких дій, за словами моєї співрозмовниці, їх спонукає саме керівництво заводу, яке відверто каже, що отримають вони за свою роботу по гривні за сто літрів квасу, а решту мають заробляти самотужки. Тому і доводиться викручуватися — завдяки «спритності рук». Самі ж методи доволі різноманітні — починаючи зі звичайного недоливання або продажу напою з піною до заміни двохсотграмових одноразових стаканчиків на менші за об’ємом. Та й, за словами моєї співрозмовниці, часто трапляється, що свіжий квас доливають у бочки з залишками непроданого, вже прокислого.
Спостерігаючи, як із задоволенням смакують рівняни на вулицях квасом, відразу й не повіриш у почуте. Та й головний мікробіолог Рівенського заводу безалкогольних напоїв Галина Каспрук, яка, власне, і займається питаннями збуту та контролю за якістю напою, подібні звинувачення відкидає. На її думку, людина, яка розповіла про зловживання в торгівлі квасом, була звільнена з роботи і тепер у такий спосіб намагається нашкодити заводу. Крім того, за словами пані Каспрук, рівенський квас визнаний одним з найкращих в Україні за своїми біологічними та смаковими показниками.
— Нам немає сенсу зловживати довірою своїх клієнтів, — говорить пані Каспрук, — тому що від їхньої прихильності залежить рівень наших прибутків. Щодо оплати праці продавців квасу, то вона згідно з трудовими угодами становить не менше 209 гривень на місяць.
Звичайно, пані Галина не виключає можливості поодиноких зловживань не зовсім чесними продавцями, але запевняє, що намагається контролювати цей процес і при виявленні таких випадків керівництво карає винних звільненням з роботи.
