Навряд чи новий Цивільно-процесуальний кодекс України відразу кардинально змінить якість правосуддя в українських судах, тому що навіть найкращі закони застосовують (або не застосовують) люди. І саме вони в першу чергу повинні ці закони поважати і не порушувати. До сумних роздумів спонукає така життєва ситуація. Головою суду одного з північних районів області на початку вересня 2005 року було винесено ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги і її повернення. Звичайна собі подія, якби не декілька «але». Згідно з новим процесуальним кодексом, таке рішення приймає суддя-доповідач апеляційного суду, а не суддя районного суду, рішення якого оскаржується.
Навряд чи новий Цивільно-процесуальний кодекс України відразу кардинально змінить якість правосуддя в українських судах, тому що навіть найкращі закони застосовують (або не застосовують) люди. І саме вони в першу чергу повинні ці закони поважати і не порушувати. До сумних роздумів спонукає така життєва ситуація. Головою суду одного з північних районів області на початку вересня 2005 року було винесено ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги і її повернення. Звичайна собі подія, якби не декілька «але». Згідно з новим процесуальним кодексом, таке рішення приймає суддя-доповідач апеляційного суду, а не суддя районного суду, рішення якого оскаржується. Крім того, суддя встановив, що до суду із заявою про поновлення строків позивачка, яка пропустила строк апеляційного оскарження, не зверталася. Правда, відповідно до ст. 294 нового ЦПК, вона й не повинна була звертатись із такою заявою до районного суду, бо строк поновлюється апеляційним судом. При цьому в самій апеляційній скарзі позивачка зазначала, що заява про поновлення строку на оскарження рішення подана апеляційному суду. Керуючись ст. 292 старого ЦПК, який втратив чинність 31 серпня 2005 року, суддя відмовив у прийнятті апеляційної скарги і повернув її позивачці. В цій ситуації можна було б припустити, що до північних районів області звістка про зміни у законодавстві не дійшла. Однак повірити в це важко, тим більше, що в самій ухвалі на новий ЦПК є посилання. Залишається припустити, що судочинець неуважно прочитав до кінця апеляційну скаргу і навіть власну ухвалу, інакше нам довелось би згадати ст. 375 Кримінального кодексу України, яка встановлює відповідальність суддів за постановлення завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали чи постанови.
