У Дубні влади не бояться

Бійка, що зчинилася під новорічною ялинкою у Дубні, довела, що принаймні у цьому місті висока посада у владі не захищає від хуліганів, а навпаки. Після того, як заступник міського голови Руслан Мосійчук зробив зауваження групі громадян, які, на його думку, поводились не так як слід, ці громадяни почали його бити. Коли ж вони довідалися, що автор зауваження не просто громадянин, а заступник міського голови, почали його бити ще сильніше. Причому ніхто із тих, хто знаходився довкіл, на допомогу чиновнику не прийшов. Судячи із не дуже суворого покарання, яке очікує на цих хуліганів, поваги до влади у них навряд чи побільшає. Чому ні? Влада ж у нас народна, тож і покарання за побиття чиновника таке саме, як і за побиття пересічного громадянина.

Коментарі

Руслан Мосійчук: — Побили мене, по суті, за те, що намагався захистити державне майно. У центрі Дубна поставили дитячий майданчик. У новорічну ніч, коли був біля міської ялинки, побачив, як четверо чоловіків катаються на цих каруселях. Я зробив зауваження, що вони можуть їх поламати. Чоловіки на це відреагували кулаками. Коли мене вдарили, я почав дзвонити у міліцію. Почувши, що я розмовляю з черговим і що я заступником міського голови, чоловіки розізлилися ще більше. Вони кинули мене на землю і почали бити ногами, здебільшого в голову. Потім втекли. Ніхто з тих, хто бачив це, мене не захистив. Люди зараз стараються бути відстороненими від будь-яких конфліктів. Байдужі до всього. Зараз я на лікарняному. Отримав закриту черепно-мозкову травму та струс мозку. Я буду вимагати, щоб тих, хто мене побив, покарали. Пробачати не стану. Катерина Попенко, СЗГ УМВС України у Рівненській області: — Міліція уже знайшла тих чоловіків. Руслана Мосійчука викликали у районний відділ міліції впізнавати підозрюваних. Після проведення очної ставки визначили осіб, які побили пана Руслана у новорічну ніч. В ході досудового розслідування встановили причинний зв'язок і роль кожного з них. Сьогодні слідство збирає і аналізує дані про наявність в їхніх діях обтяжливих і пом'якшених обставин, які впливатимуть на вид тяжкості покарання, передбаченого за це правопорушення. Чоловікам інкримінують частину першу статті 125 Кримінального кодексу — умисне легке тілесне ушкодження, яке карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року. Усі чоловіки — жителі Дубна. У міліції їх не затримували.

Опитування

	Ольга, студентка: — Якби я бачила, що когось б'ють, то зателефонувала б у міліцію. Сама б не втручалася, бо так можна й по голові отримати.
	Олена, викладач: — Я б не пройшла повз бійку, бо вважаю, що не можна бути байдужим. Хоч якось, розбороняючи підлітків, довелося замість подяки вислухати нецензурну лайку.
	Людмила, продавець: — Думаю, міліцію чекати не варто, коли хтось б'ється. Поки правоохоронці приїдуть, всі розійдуться. Якби бачила щось подібне, то кликала б на допомогу.
	Сергій, військовий пенсіонер: — Міліції на вулицях не видно, тому люди самі мають бути свідомими і допомагати тому, кого ображають. Якось увечері я бачив, як п'яні чоловіки чіпляються до дівчини. Тому, не роздумуючи, відправив одного з них в нокдаун.
	Валентин, шофер: — Обов'язково треба заступитися. Чи хоча б покликати на допомогу. Зараз такі часи настали, що бійки на вулиці — не дивина. А раніше можна було пройтися вночі від льонокомбінату до Ювілейного і тебе ніхто не зачепить.
	Валерій, охоронець: — У своїй роботі мені часто доводиться втручатися в бійки. Буває, й самому "влітає". А якось біля під'їзду мене ззаду вдарили по голові і забрали гроші. Було не так пізно, однак ніхто з перехожих до мене навіть не підійшов.
	Володимир, експедитор: — Думаю, якби я бачив, що кілька людей б'ють одного, то сам би не втручався. Скоріше за все, попросив би якихось перехожих, щоб можна було разом зупинити бійку.