Чотири роки тому курортний комплекс "Яремче" з однойменного містечка на Івано-Франківщині викупив недобудоване приміщення харчоблоку Рівненської міської центральної лікарні. Нові власники хотіли зробити там лікувальний заклад. Укладаючи договір, місто поставило перед покупцями вимогу — облаштувати у приміщенні й хоспіс на 25 ліжок. Але досі жодних робіт у викупленому приміщенні так і не розпочато.
Наталія Поліщук, начальник міського управління комунальною власністю: — Процес оформлення документів на продаж земельної ділянки під будівлею харчоблоку курортному комплексу "Яремче" затягнули, але він уже завершується. За договором, покупці мають організувати хоспіс за рік з моменту підписання договору. Якщо "Яремче" не дотримає умов, навряд чи місто зможе щось зробити. Ми вже мали подібну ситуацію, коли покупець не розпочинав будівельних робіт, проте суд ми не виграли. Чиновники на приватний хоспісно-паліативний заклад не надіються. І уже розглядають варіанти, де б можна було побудувати державний. Можливі два варіанти: у частині приміщення залізничної лікарні або у лікарні для "чорнобильців". Віталій Бойко, начальник обласного управління охорони здоров'я: — Мені нічого не відомо про можливий приватний хоспіс на території міської лікарні. Проте нам в області потрібно ще два таких заклади, як у Дубні: у Рівному та фтизіатричний хоспіс в одному з північних районів. Але відкрити хоспіс — це не просто повісити табличку. У нас ще поки що не вирішено всі проблеми із фінансуванням Дубенського хоспісу. В обласному бюджеті на наступний рік закладуть 100 тис. грн. на хоспісну допомогу. Ця сума мізерна. Лише для того, щоб облаштувати ліфт у дубенському закладі, де на другий поверх хворих важко підіймати, потрібно 60 тис. грн. Тому ми розраховуємо на допомогу благодійників. У Дубенському хоспісі, до речі, почали надавати й реабілітаційну допомогу. Так, зі 110 хворих, які встигли пройти через цей заклад за неповний рік діяльності, 20% одужали. Нині там перебуває 24 хворих, хоча може бути 30. Микола Кружайло, завідувач відділення паліативної медицини (Дубенський хоспіс): — Люди бояться до нас іти. Залишається страх того, що тут лише помирають. Хоча це зовсім не так. Ми допомагаємо хворим повернути впевненість, що вони потрібні. Даємо спілкування, якого часто можуть бути позбавлені тяжкохворі. Єдине, що розчаровує, це коли людей привозять до нас справді помирати. Зі 110 хворих 10 померло у перший день. У мене склалося враження, що лікарні зумисне нам їх відправляли, аби зменшити у себе показник смертності. Щоправда, і у нас ще багато недопрацювань. Потрібні нові ліжка, на яких би хворим було зручно, приліжкові тумбочки, спеціальні стільці і, головне, ліфт. В області понад 100 людей потребують хоспісної допомоги. Для цього потрібно щонайменше три заклади. З приватним хоспісом у Рівному поки що не склалося, проте ще один може з'явитися у Дубно. Михайло Кружайло розповів, що роботою Дубенського хоспісу зацікавилася одна із релігійних громад міста.
