До теми так званого проблемного житла, яке стає згодом власністю зовсім сторонніх, але «впливових» в певних колах людей, «РВ» поверталась у своїх публікаціях неодноразово. Ці історії нам повідомляли не з правоохоронних органів, а читачі — звернувшись до редакції. Вони мали надію вплинути на тих же правоохоронців, щоб встановити істину в загадкових історіях привласнення житла. У статті «Забери квартиру у бандита» (»РВ» №83) ми розповіли, як законні спадкоємці померлого власника квартири на вул. Корольова у Рівному після кількарічної боротьби за право на житло, все одно не можуть в нього вселитися. Бо там живе водій неофіційного кримінального «авторитета». Історія, про яку йдеться нижче, за обставинами і схемою привласнення квартири дуже нагадує оцю попередню.
Купив квартиру в...тестя Рівнянин Юрій Крюков відсидів 15 років у колонії за вбивство. У травні 2001 року він вийшов на волю і оселився в двокімнатній квартирі на вул.Шухевича у Рівному, яка дісталась йому у спадок від матері. Рідні подбали про те, щоб вона залишилась Юрію. Спершу Крюков навіть з дому на вулицю остерігався зайвий раз виходити, боявся, що його знову в тюрму заберуть. Згодом, трохи призвичаївшись до нового для нього життя, Юрій став доглядати за маминою сестрою — тіткою Катериною, якій на той час виповнився 81 рік, влаштувався на базар вантажником, горілки зовсім не пив. Казав рідним, що до тітки не збирається переїжджати і свою квартиру не продаватиме, бо збирається незабаром одружитись. Вийшовши на волю, Крюков відразу потрапив під нагляд дільничного інспектора міліції. Коли ж в один із грудневих днів 2002 року Юрій зник, сусіди повідомили його рідним, що в квартирі Крюкова тепер проживає дільничний міліціонер — той самий, до якого колишній в’язень увесь час ходив відмічатися. — Коли ми почали з’ясовувати, куди ж подівся Юрій, виявилось, що він... замерз на вулиці ще 3 січня 2002 року, — розповідає його родич Валентин Пасічник-Мамчур. — У морг його завезли і поховали як невідомого волоцюгу. Впізнала нашого Юрія якась жінка, яку звати Марією. Юрій нам про неї ніколи й не розповідав. А дільничний міліціонер замість того, щоб розшукати родичів замерзлого чоловіка та повідомити їм про смерть, запропонував працівникам судмедекспертизи віддати покійника йому для поховання. Щоправда, у відповідь почув відмову. Тож 6 січня 2003 року Крюкова поховала комунальна служба як... волоцюгу. Згодом з’ясували рідні і щодо нового власника квартири. Спочатку власником квартири Крюкова став не дільничний, а його тесть — пенсіонер МВС, який проживає у Демидівському районі. Саме пенсіонеру, нібито Крюков у нотаріуса дав доручення на продаж своєї квартири. — Вони тепер стверджують, що Крюков приїздив у Млинів. Саме у тому містечку приватний нотаріус дав доручення тестеві дільничного міліціонера на продаж квартири, — розповідає Валентин Пасічник-Мамчур. - Ви можете собі уявити, щоб досвідчений пенсіонер МВС, який досконало знає закони, без жодних розписок та гарантій віддав у руки колишнього ув’язненого велику суму грошей в обмін на це доручення?! А 26 грудня 2002 року тесть за цим дорученням поспіхом продає квартиру своєму зятеві-дільничному.
Несподіваний заповіт У червні 2004 року тітка Крюкова подала позовну заяву в суд про визнання права на спадщину. Відповідачі в суд не з’явились, потім сам суддя через хворобу переніс слухання. Врешті-решт тітці відмовили у позові. Вона оскаржила це рішення в Апеляційному суді. Колегія суддів апеляційну заяву задовольнила, рішення міськсуду скасувала. Договір купівлі-продажу квартири, укладений між пенсіонером МВС від імені Крюкова з його зятем, був визнаний врешті-решт недійсним. У лютому 2007 року Рівненський міський суд визнав право на спадкове майно за тіткою Крюкова. Рішення вже набрало чинності. У березні 2007 року БТІ зареєструвало право власності на квартиру за Катериною Крюковою. Та виселятись з чужої квартири міліціонер не збирається. Опікун бабці Катерини — Валентин Пасічник-Мамчур подав позовну заяву в суд, щоб витребувати майно із чужого незаконного володіння та виселити чужинця з квартири. Та офіцер міліції в суд не приходив, бо відмовлявся отримувати судові повістки. Тим часом ті, хто захоплює у Рівному квартири самотніх рівнян, підготували для рідних Крюкова новий «сюрприз». Їм повідомили, що ще у серпні 2001 року Юрій Крюков, нібито, заповів жінці на ім’я Марія, мешканці одного з сіл Рівненського району, все своє майно. А зробив це аж e... Верхівській сільській раді Острозького району. Тій самій пані, яка після смерті Крюкова допомогла міліції «встановити» його особу. Тепер пані претендує на оселю покійника. — Ми неодноразово звертались до керівництва МВС і в прокуратуру, проте той перевертень у погонах досі працює у міліції, отримує нові звання та живе у чужій оселі. Ніхто з його колег розслідувати справу про те, як його родина захопила чужу оселю, не збирається. Ми звернулись у прокуратуру області з проханням долучити мою скаргу на міліціонера до кримінальної справи про захопників чужих квартир, які шахрайським способом відбирали житло у людей. Її нещодавно в суд відправив прокуратурі області на додаткове розслідування, проте відповіді на своє прохання ще не отримали, — каже Валентин Пасічник-Мамчур. Міліція також не вважає свого колегу-дільничного людиною, яка захоплює чужі квартири, а вбачає у справі лише цивільно-правові відносини, які потрібно вирішити в суді. Отож рідні Юрія Крюкова тепер плекають останні надії на допомогу народних депутатів України, які обіцяли втрутитись та взяти цю справу під свій контроль, та український суд, який, сподіваються, повинен об’єктивно розібратись в ситуації.
