Минулого літа жителі Мадрида, які знемагали від спеки, помітили, що поряд зі звичайними яскраво-червоними муніципальними автобусами в місті з’явилися три біло-блакитних автобуси з привабливими написами «Технологія майбутнього», «Забруднення — нуль», «Цей автобус працює на водні». З тих пір новими автобусами скористалися вже близько 20 тисяч пасажирів.
Зовнішньо, окрім кольору, ніщо не відрізняє ці «Ірисбуси» від звичайного автобуса. Незвично лише бачити вихлопну трубу, розташовану не в нижній, а у верхній частині машини і яка викидає клуби водяної пари. Внутрішній дизайн також повністю відповідає дизайну класичного автобуса. Але на даху можна помітити резервуари з воднем. Семи балонів, у яких під тиском у 325 бар міститься 25 кг газу, вистачає на понад 200 кілометрів. Відкривши задній капот, можна побачити паливну батарею потужністю 205 кіловат. Викликаючи реакцію водню з киснем навколишньої атмосфери, вона завдяки процесу зворотного електролізу виробляє електрику, яка приводить у рух двигун (він також розташований у задній частині автобуса). «У порівнянні з дизелем, машина розганяється повільніше. Проте хід м’який, а мотор працює майже без шуму. Можна почути тільки шум, який видає пневматика», — так описує новинку шофер муніципальної транспортної компанії. Щоправда, зазначає він, «багато чого ще потрібно відладити». «Маленькі технічні проблеми» не дуже хвилюють Жана-Франсуа Дешана, директора з розвитку компанії Air liquide, яка бере участь в експерименті. Робота тільки почалася, і поки що її мета — «пересвідчитися в придатності водню як пального для громадського транспорту». Причому в складних міських умовах. У такий спосіб Мадрид дав поштовх реалізації великомасштабного європейського проекту, в якому беруть участь інші міста — Амстердам, Барселона, Гамбург, Лондон, Люксембург, Порто, Стокгольм і Штутгарт. У кожному з цих міст у найближчі два роки будуть проводитися випробування в реальних умовах трьох автобусів, які аналогічні тим, що вже курсують вулицями Мадрида. Виробляє їх концерн Daimler Chrysler, а паливні батареї для них є розробкою канадської фірми Balard. Проект, вартість якого становить 60 млн. євро, на 30% фінансується Європейською спільнотою.
