У віддаленому поліському селі Познань, що у Рокитнівському районі, майже на українсько-білоруському кордоні, минулої суботи дощенту згоріла школа. Поки пожежники з’ясовують причини загоряння, освітяни шукають, куди діти підуть вчитися 1 вересня.
Удосвіта сторож, який чергував тієї ночі в приміщенні школи, відчув запах диму та побачив відблиски полум’я. Розгубившись, він замість вогнегасника, а їх в школі було два, схопив... пляшку лимонаду і спробував ліквідувати загоряння самостійно. Старання сторожа результату не дали, вогонь швидко розгорявся. Тоді він покликав на допомогу місцевих мешканців, зателефонували в пожежну частину. Але дорогоцінний час було згаяно, палало уже все приміщення, мешканці села уже не могли нічим зарадити. Повідомлення про пожежу в школі надійшло в оперативно-диспетчерську службу Рокитнівського районного відділу МНС близько 6-ї ранку. Пізніше, розслідуючи причину виникнення пожежі, фахівці оперативної групи МНС головного управління встановили, що вона виникла близько 5-ї години. Поки рокитнівські пожежники долали 50–кілометрову відстань до села, а це близько години по розбитій дорозі, дерев’яна частина школи, збудована у 1959 році, та майно, яке в ній знаходилося, повністю згоріли. Рятувальникам вдалося не допустити розповсюдження вогню на нову прибудову, що працює лише з 2004 року. У новій частині згорів дах, і навчатися в ній поки що неможливо. Збитки, завдані пожежею, а також її причини, встановлюються. — З упевненістю можу сказати, що наслідки цієї пожежі могли б бути набагато меншими, якби місцеві органи самоврядування на вимогу постанови Кабміну та відповідного розпорядження голови облдержадміністрації створили в Рокитнівському районі місцеві пожежні команди, які б більш оперативно виїжджали на пожежі, — каже інспектор центру пропаганди ГУ МНС у Рівненській області Микола Прокопчук. — На сьогодні в районі є лише одна пожежна команда в селі Карпилівка, та й то кілометрів за 70 від Познані, тож поки приїдуть пожежно-рятувальні служби, погорільці — самі собі рятувальники. Нині кожен район обслуговує тільки одна пожежна частина МНС, котра знаходиться у райцентрі. Мешканці віддалених від райцентрів сіл на десятки кілометрів у випадку виникнення пожежі стають заручниками часу, адже середня швидкість руху пожежного автомобіля сільськими дорогами становить 40 км за годину. З сільської дерев’яної хати, поки прибудуть пожежники, залишаться лише обгорілі балки та купа жару. На місце події виїжджав і начальник обласного управління освіти Іван Вєтров. — У Познанській школі навчається 500 дітей, а сусіднє село Глинне, в якому до 1 вересня здадуть в експлуатацію нову школу, розташоване за 10 км від Познані, — каже п.Вєтров. — Тому голова райдержадміністрації Василь Поліщук доручив одній з будівельних компаній відремонтувати пошкоджений дах і до початку навчального року привести обгорілу будівлю до нормального вигляду. Там навчатиметься 7 класів. Батькам дітей, які будуть ходити в другу зміну, запропонували, щоб вони їздили автобусом в Глиннівську школу. Але батьки проти і вирішили зробити так: у селі є кілька вільних дерев’яних будинків з пічним опаленням і загалом з такими ж умовами, які були у згорілій школі. У цих трьох будинках тимчасово і навчатимуться 4 класи учнів, за комунальні послуги буде сплачено, як за шкільні. Іван Вєтров також повідомив, що наступного року буде виготовлено проектну документацію на добудову приміщення Познанської школи. Причому вона буде більшою, ніж на 500 місць, оскільки дітей у цьому селі щороку більшає.
