В Україні бажають кращого справи з дотриманням прав людини. Це констатує і Рада Європи, і Євросуд. Причому за порушення прав співгромадян держава повинна платити за рахунками. А суми величезні. Як повідомили з Мін'юсту України, у фінансовому департаменті відомства на початку весни знаходилися постанови і вимоги державного виконавця щодо виконання рішень Євросуду з прав людини на гігантську суму — понад мільярд (!) гривень, яку потрібно переказати 80 заявникам, які виграли процеси проти України. Тобто наша держава порушила права цих людей, а тепер має компенсувати збитки. Взагалі проти України подано понад 13 тисяч заяв.
У нинішньому році відправлено «платіжки» в Держказначейство на суму приблизно 8,7 млн. гривень для 367 осіб, виплачено 8,2 млн. грн. для 302 заявників.
Погано справи з виплатами за рішеннями Євросуду йшли минулого року. Згідно з офіційним повідомленням Ради Європи, за весь 2014-й Україна змогла повністю і вчасно розрахуватися з компенсаціями лише з... п'ятьма заявниками, а ще 15 виплату виробили із запізненням (що загрожує для держави штрафними санкціями). І взагалі, кожне п'яте рішення ЄСПЛ, за яким існувала тривала затримка, було минулого року українським.
На початок нинішнього року на контролі в Кабміні Ради Європи перебувала понад тисяча справ, за якими українці виграли процеси проти рідної держави. І суми були чималенькими: в 2013 році Україна програла своїм громадянам і юрособам 33 млн. євро, в 2014-му — понад 7 млн. євро. Наша країна посіла «почесне» четверте місце серед 47 країн-учасниць РЄ щодо невиконання рішень Євросуду (гірше йдуть справи тільки в Італії, Туреччини та Росії). І програші накопичуються. Наприклад, у 2014 році на контроль у Кабмін Ради Європи додалося 59 українських справ, а зняли з контролю (тобто виконали рішення ЄСПЛ) тільки сім.
Україна навіть володіє своєрідним рекордом за програними сумами. Так, у 2013-му ЄСПЛ зобов'язав нашу державу виплатити компенсацію в 27 млн. євро за процесом «Агрокомплекс проти України» (про невиконання зобов'язань за поставки агрокомплексом сотень тисяч тонн нафти на Лисичанський НПЗ в 1990-х роках). Це друге за масштабами рішення ЄСПЛ взагалі за час існування Євросуду (більше програла лише Греція — 30 млн. євро за боргами перед двома НПЗ). Виплата повинна була йти двома рівними траншами в 2014 і 2015 роках. Дізнатися точно, що виплачено, не вдалося: юристи, котрі супроводжували справу в Євросуді, сказали, що заявник заборонив їм будь-що коментувати. І на сайті Євросуду немає вичерпної інформації, сказано лише, що справа — у списку тих, кому призначена компенсація. А Кабмін Ради Європи «не має інформації про виплати або вона не повна». Можна лише «вирахувати», що борг перед агрокомплексом наша держава ще далеко не закрила і там «капає» пеня (до речі, 4% від 27 млн. євро складе в рік понад мільйон євро!).
Причин для такого жалюгідного становища з дотриманням прав людини в Україні, вважають експерти, чимало. Серед них непрофесіоналізм правоохоронців, недосконалість наших законів, корумпованість суддів і прокурорів, звичка у кожній справі спочатку «садити», а потім розбиратися... І багато іншого. Однак ситуація, що склалася, зовсім не означає, що наші співгромадяни повинні миритися зі свавіллям. Тоді, можливо, до керівництва країни зрештою «дійде», що дешевше контролювати самим дотримання прав людини та установ, жорстко караючи за порушення, аніж потім за це платити (не кажучи вже про моральну і репутаційну складові цього процесу) на вимогу Європи. «Сьогодні» розібралася, в яких випадках є сенс звертатися в ЄСПЛ, як це правильно зробити, що можна очікувати.
Якщо програно всі суди у державі
За словами відомого українського юриста Валентини Теличенко, яка має великий досвід роботи із заявами громадян до Євросуду (вона представляла там інтереси Мирослави Гонгадзе і виграла справу, вдова журналіста отримала 100 тисяч євро компенсації), в ЄСПЛ можуть звертатися і громадяни, і компанії, якщо в Україні ними вичерпані всі можливості захисту прав, у більшості випадків це до касаційної інстанції включно. Якщо касінстанція відмовила у відкритті справи у зв'язку з тим, що, мовляв, в матеріалах скарги не вказано достатніх підстав, то це теж вважається рішенням касаційного суду. Якщо навіть касаційний розгляд був, але в підсумку за скаргою отримано відмову, то це дає право не пізніше ніж через 6 місяців подати скаргу до ЄСПЛ (як і в першому випадку). А якщо рішення по касації позитивне, то вже скаржитися до ЄСПЛ не доведеться, адже українська касація захистила право потенційного заявника. Такі нюанси. — У мене є клієнт, — говорить Теличенко, — його у кримінальній справі виправдали в апеляції, а потім касація (туди звернулася прокуратура) залишила це рішення в силі. І ця людина дуже хоче за свої митарства покарати всіх причетних, звернувшись до Євросуду. Але так зробити не можна, тому що національними інструментами він свої права захистив. Далі, звичайно, він може сформулювати позов до держави Україна, якщо його було, наприклад, безпідставно взято під варту. Треба розуміти, що за притягнення до кримінальної відповідальності, навіть якщо суд його виправдав, держава платити не буде, нашим законом це не передбачено. Якщо держава відмовить у компенсації, то можна буде звернутися до Євросуду з приводу цієї компенсації. Але в ЄСПЛ йому доведеться знову доводити, що його тримали під вартою без необхідності. Тобто: він не давав підстав вважати, що буде переховуватися, він не був небезпечним для суспільства і т.д. (Як роз'яснили «Сьогодні» інші юристи, якщо такі підстави все ж були, наприклад, заявник під час слідства купив кудись квитки, продав майно та інше, нехай навіть при мотивації, що, мовляв, не довіряє нашому слідству, тоді шансів отримати компенсацію у нього дуже мало, бо слідство зобов'язане припинити спроби ухилитися від розслідування. Тобто може взяти під варту. — Авт.). Перший великий блок справ проти України в ЄСПЛ, продовжує Валентина Теличенко, це справи, які схожі на пілотну справу «Харченко проти України» (про утримання людини під вартою без необхідних підстав). Україна в цьому зв'язку має прямі вказівки від Євросуду про необхідність зміни практики в цій галузі.
Як подати заяву в євросуд
Бланк краще заповнювати на комп'ютері, можна рідною мовою, завіряти ніде не потрібно, а відправляти — звичайною поштою.1. Бланк заяви можна завантажити з сайту Євросуду (обсяг: 11-12 сторінок). 2. Краще заповнювати заяву на комп'ютері у форматі PDF, хоча допускається і заповнення вручну, на роздрукованому бланку. 3. Текст писати можна рідною мовою (українською, російською) або англійською. 4. Якщо з англійською мовою проблеми, краще писати рідною мовою, не звертаючись до непрофесійних перекладачів в Україні. У такому випадку заяву перекладуть професіонали в ЄСПЛ. Або ж можна звернутися за допомогою в написанні заяви до однієї з громадських організацій, що є в Україні. 5. Не слід «втискувати» в текст все, про що болить душа. Потрібно коротко і точно викласти проблему, послатися на порушення певних статей Євроконвенції, дати інформацію про суди, що відбулися у справі, в Україні. 6. Відправляти бланк слід в ЄСПЛ не електронною, а звичайною поштою, адреса є на сайті Євросуду. Ніяких печаток, завірення нотаріусом та ін. не потрібно, потрібен лише підпис заявника. 7. Відповідь теж прийде звичайною поштою, вона може бути позитивною (тоді справі в ЄСПЛ присвоять номер) або негативною (відмовлять у прийомі). Пояснень на цю тему Євросуд не дає. 8. Якщо справа дуже термінова (наприклад, є загроза здоров'ю або життю людини), можна відправити скорочений варіант заяви за 39 правилом Євросуду. Тоді можна відправити заяву за спеціальним факсом (номер — на сайті ЄСПЛ).
Як отримати компенсацію
Сума — від тисяч до мільйонів євро, за зрив платежів держава заплатить пеню.1. Якщо у вашій справі ЄСПЛ прийняв рішення, воно з'явиться на сайті Євросуду, а заявник отримає копію поштою. Щоправда, у держави є три місяці на апеляцію. 2. У разі позитивного рішення (призначена компенсація) потрібно для її отримання відкрити рахунок у банку або попросити державного виконавця з Мін'юсту переказати гроші на вже існуючий рахунок. 3. Якщо апеляція держави відхилена (так зазвичай і буває), гроші зобов'язані переказати на ваш рахунок протягом кількох місяців. 4. У разі зривів строків переказу грошей (за цим стежить Кабмін Ради Європи) на державу накладається штраф (пеня). Її розмір зазвичай 4% річних від суми компенсації. Пеня зараховується на рахунок заявника. 5. Розмір компенсації різний і залежить від багатьох факторів: може бути від кількох тисяч до десятків мільйонів євро. За однаковими справами компенсації для багатих країн більші, ніж для бідних (скажімо, для Німеччини більше, ніж для України). Тут все залежить від рівня життя в даній країні.
Кабмін Ради Європи контролює Україну
Згідно з документами, на контролі перебуває виконання рішень Євросуду з дотримання прав людини щодо України в таких сферах:- 469 щодо невиконання державними органами України рішень національних судів (в основному мова йде про рішення, за якими держава повинна виплатити компенсацію);
- 268 про невиправдану тривалість кримінального переслідування;
- 55 щодо умов утримання під вартою, включаючи ненадання медичної допомоги;
- 37 з приводу жорстокого поводження з боку міліції та відсутності ефективного розслідування;
- 33 про порушення прав у місцях попереднього ув'язнення.
