Існує багато різних сортів садової малини, однак найбільш корисною та цілющою залишається дика лісова малина.
Малина містить фруктозу, глюкозу, органічні кислоти, вітаміни групи А, В1, В2, С, РР, Е, ефірні олії, пектини, клітковину, дубильні і фарбувальні речовини, каротин, солі міді, заліза, калію, фолієву кислоту, катехіни, антоціани, флавоноїди. За вмістом заліза малина поступається тільки вишні і агрусу. Також у ній достатньо вітаміну С — вживання однієї склянки малини щодня забезпечує добову потребу людини. Завдяки саліциловій кислоті, що міститься в ягодах, малина дуже довго здатна зберігати свої лікувальні властивості, тому сушена чи перетерта з цукром малина практично так само корисна, як і свіжа. Бета-ситостерин і антоціани мають протисклеротичні властивості. Кумарини нормалізують згортання крові. Малина містить багато грубих харчових волокон, що є сприятливим для травлення. Однак людям, які страждають на виразкову хворобу шлунка і 12-палої кишки, краще вживати малиновий сік, а не цілі ягоди. Традиційно малина з успіхом застосовується для лікування простудних захворювань, грипу, ГРВІ, при загостренні болю в суглобах, радикуліті, гарячках і невралгічних явищах. Малина — дуже сильний потогінний засіб, завдяки саліциловій кислоті, що міститься в ній. При цьому, на відміну від медикаментозних засобів, малина не має побічних дій на організм. Фолієва кислота у складі малини має хороший вплив на підготовку жіночого організму до вагітності і в період виношування немовляти. Також малина має кровоспинну та антитоксичну дію, що благотворно впливає особливо на жіночий організм. Малину застосовують при гематологічних захворюваннях і проблемах зі шлунково-кишковим трактом, при атеросклерозі, гіпертонії, для поліпшення апетиту. Ягоди і листя малини мають сечогінну дію, покращуючи роботу нирок. Завдяки великому вмісту міді, яка входить до складу багатьох антидепресантів, малина корисна людям, що переживають нервові напруження і стреси.
