Лісникам у Клесові у неділю доводиться підпрацьовувати гідами. У парк до Клесівського лісництва за день приїздить фотографуватися по сім пар наречених. Тож лісники проводять їх по різних куточках парку. Знайти мальовниче місце для фото там можна будь-де. Уся територія парку — це витвір мистецтва. Із дерев і кущів там вирізьбили чаші, тварин, різноманітні фігури та конструкції.
Загалом у Клесівському парку є близько 150 вистрижених форм різних порід дерев та кущів. У парку є кілька алей, загальна протяжність яких три кілометри. Погуляти можна і між липами, катальпами, і між каштанами. Проте парк все ж спеціалізується на традиційних для Полісся породах — соснових. Саме вони — матеріал для живих композицій. Та й доглядати за ними легше, зізнаються лісники. — Заснували парк у Клесові ще наприкінці 80-х, — розповідає інженер лісових культур Клесівського держлісгоспу Тетяна Крук. — Ідея підрізувати дерева виникла, коли почали підростати ялини. Вони загороджували прохід, тож їм спершу просто зрізували гілля. А коли лісником став нині покійний Олексій Ворон, крони дерев почали вистригати, надаючи їм різноманітних форм. Олексій Ворон займався цим особисто. З кожним роком парк урізноманітнювався: кулі, конуси, різні фігури. Задля красивих композицій спеціально посадили туї й тиси. Нині у нас і ялівці, і барбариси, і гінкго білоба, і магнолія є. Найкрасивішими витворами Олексія Ворона вважають свічку Діви Марії, келих Богдана Хмельницького, поліських панн та символ чоловічої сили, який, за розповіддю лісників, викликає особливо жвавий інтерес у відвідувачів. Для прикраси парку збудували також спеціальну альпійську оглядову гірку з висадженим гербом, вирили невеликий ставок і облаштували біля нього альтанку. Нині у парку є також євроклумби: щебінь та рослини утворюють різноманітні орнаменти. А по парку розкидано дерев'яні фігури. — Тут у нас і лосі, і птахи різні, зокрема, сова, — розповідає пані Тетяна. — Адже сова — символ тутешнього краю. Клесів походить від "коло сов", бо у цій місцині водилося багато таких птахів. Окрім того, є у нас три дерев'яних діда — символи роботи нашого лісництва. Так, один дідусь тримає пилку — це символ переробки, інший сокиру — вирубки, а третій, що посередині, у руках має зелене дерево, бо ж лісництво, перш за все, зосереджене на озелененні території. Є у нас також арка дружби та кохання. Молодята на арці лишають свої замки, а ключі викидають в озеро. Вірять, що так їхнє кохання збережеться назавжди. Завдяки парку озеленити вдається і навколишні села. Люди, що приїздять до Клесівського лісництва, вирішують мати живоплоти та живі фігури у себе вдома. Лісники охоче розповідають, як можна самому підстригати дерева, та пропонують купити саджанці для майбутніх скульптур, бо ж лісництво має свої поля, де вирощує різноманітні дерева та кущі. — Наше лісництво завдяки парку називають поліським Версалем, — додає Тетяна Крук. — Олексій Ворон майже два десятиліття сам дбав про цю красу. Нині ж над скульптурами працюють два майстри. Стригти доводиться багато. За сезон кожна фігура потребує щонайменше двох стрижок. Особливо трудомістка робота над двома туями біля складських приміщень: вони гвинтоподібні, тож працювати над їхньою формою потрібно довго. Але ця робота приємна, бо ж такої краси, як у нас, ніде немає.
