Негативно впливає на людський організм звук інтенсивністю навіть понад 65 децибел. Коли ж спеціалісти обласної санепідемстанції виміряли силу звуку в кафе, ресторанах, на дискотеках, то виявили, що вона становила від 100 до 118 децибел, тобто майже удвічі перевищувала допустимий рівень. Між тим якщо молоді люди активно відвідують культурні заклади, де шум поєднаний із світломузикою, вони з великою ймовірністю ризикують набути так звану телевізійно-музичну епілепсію (до 10%), народити дитину (якщо завагітніє) з тими чи іншими вадами, а кожен десятий відвідувач таких закладів може в майбутньому мати потребу в користуванні слухопротезами.
Негативно впливає на людський організм звук інтенсивністю навіть понад 65 децибел. Коли ж спеціалісти обласної санепідемстанції виміряли силу звуку в кафе, ресторанах, на дискотеках, то виявили, що вона становила від 100 до 118 децибел, тобто майже удвічі перевищувала допустимий рівень. Між тим якщо молоді люди активно відвідують культурні заклади, де шум поєднаний із світломузикою, вони з великою ймовірністю ризикують набути так звану телевізійно-музичну епілепсію (до 10%), народити дитину (якщо завагітніє) з тими чи іншими вадами, а кожен десятий відвідувач таких закладів може в майбутньому мати потребу в користуванні слухопротезами. Гучна музика інтенсивно впливає на вегетативну нервову систему, надто на серце, органи дихання, кровообіг. Результати вивчення фізіологічних реакцій дозволяють стверджувати, що біт-музика, приміром, не тільки сприймається слуховим аналізатором, а й відчувається шкірою, органами дихання, серцем — впливає на весь організм. Якщо її виконують на дуже високому рівні гучності, вона збуджує слухача подібно до застережного сигналу, викликаючи виділення чималої кількості гормонів, які впливають на стан кровоносних судин, зокрема адреналіну, який називають ще «гормоном нападу чи втечі». Такий фізичний стрес може відіграти стимулюючу роль, а може призвести до нервових розладів, агресивної поведінки — коли, скажімо, по закінченні концерту трощать крісла, а з іншого боку — можуть спричинити до непритомного стану. Шум шкідливо позначається не тільки на серцево-судинній та центральній нервовій системі, а й на діяльності шлунка і часто викликає гастрит та нудоту. Відомо, що тривалий вплив на організм інтенсивного шуму знижує продуктивність праці: розумової — на 60%, а фізичної — до 30%. Особливо потерпають від постійного шуму городяни. Очевидно, через це вони частіше скаржаться на втому, занепокоєність, підвищений кров’яний тиск. Отож висновок напрошується один: менше шуму — краще для здоров’я.
