Відкриття гормону, який дозволяє істотно збільшити тривалість життя мишей, ознаменувало собою успішне завершення багаторічних досліджень, проведених міжнародною групою вчених. Ще 1997 року Макото К’юро-о виявив у мишачому геномі ген, чия дефектна версія викликає всі ознаки передчасного старіння (звуження артерій, стоншення кісток, в’янення шкіри, ослаблення легенів) і ранню смерть. У подальших експериментах ученому та його колегам вдалося виявити гіперактивні версії гена, що дозволяли подовжити життя мишей на 20-30 відсотків порівняно з нормою, причому без видимих ознак патологій. Потім учені виділили пептид, за синтез якого відповідає даний ген, і з’ясували: його концентрація в крові тісно пов’язана з активністю цього гена.
Відкриття гормону, який дозволяє істотно збільшити тривалість життя мишей, ознаменувало собою успішне завершення багаторічних досліджень, проведених міжнародною групою вчених. Ще 1997 року Макото К’юро-о виявив у мишачому геномі ген, чия дефектна версія викликає всі ознаки передчасного старіння (звуження артерій, стоншення кісток, в’янення шкіри, ослаблення легенів) і ранню смерть. У подальших експериментах ученому та його колегам вдалося виявити гіперактивні версії гена, що дозволяли подовжити життя мишей на 20-30 відсотків порівняно з нормою, причому без видимих ознак патологій. Потім учені виділили пептид, за синтез якого відповідає даний ген, і з’ясували: його концентрація в крові тісно пов’язана з активністю цього гена. Після очищення й відтворення цього пептиду методами генної інженерії дослідники ввели його мишам із нормальною версією гена, названого ім’ям грецької богині Долі, котра пряде нитку життя людини, — Клото. Подальші тести засвідчили: цей гормон істотно вплинув на перебіг основних метаболічних процесів, які мають безпосередній стосунок до старіння організму. Ефект впливу цього гормону багато в чому нагадував збільшення тривалості життя тварин, що сидять на ультранизькокалорійній дієті. Іншими словами, ученим вдалося виявити ген, здатний пригнічувати старіння. Джордж Мартін, директор Американського центру з вивчення старіння, вважає: важливість цього відкриття надзвичайна. Людство, за його словами, знає чимало способів вкоротити життя собі й іншим, проте подовжити його видається набагато складнішим завданням. Тим паче, що аналогічний протеїн знайдено й у крові людини, причому ті, у кого його більше, рідше страждають на такі, властиві старості хвороби, як інфаркти, інсульти й остеопороз. Тепер ученим належить простежити взаємозалежність між концентрацією цього гормону в крові людини і тривалістю її життя. В оптимальному варіанті передбачається можливість використання його як ліків від старості. Утім, учені висловлюють побоювання, що пептид, безпечний для мишей, у людини може викликати небажані побічні ефекти, приміром, впливати на ефективність інсуліну. Проте навіть коли це відкриття не матиме безпосереднього клінічного ефекту, воно допомагає краще зрозуміти процес регуляції біологічного старіння. Євген СТАШЕВСЬКИЙ, (за матеріалами зарубіжної преси).
