У Гарварді відбулася 14-та церемонія нагородження лауреатів «Шнобелівської премії», яка вручається за найсумнівніші досягнення в галузі науки. Премія присуджується журналом «Аннали неймовірних досліджень», і цього року її удостоїлися 14 осіб, одна держава, одна громадська організація, а також компанія Coca-Cola «за перетворення води на непридатну для пиття субстанцію» («Хімія»).
Кожен із лауреатів одержав медальйон з фольги ручної роботи і сертифікат винаходу, завірений трьома лауреатами справжньої Нобелевської премії. Вже четвертий рік популярну церемонію нагородження транслюють по американському радіо і телебаченню кількома мовами. У галузі медицини премійовані Стівен Стак і Джеймс Гундлах за дослідження впливу музики кантрі на частоту самогубств. Премію за турботу про здоров’я громадськості одержала Джиліан Кларк, яка з’ясувала: 70% жінок і 56% чоловіки впевнені, якщо їжа, яка впала на підлогу, пролежала там менше 5 секунд, то їсти її можна без страху. Нагорода в галузі фізики дісталася Рамешу Баласубраманіаму і Майклу Турві за дослідження динаміки обертання обруча. Вчені підтвердили те, що й так всім відомо: обертати обруч можна стегнами, колінами і щиколотками. Літературна премія вручена колективу Американської нудистської науково-дослідницької бібліотеки, яка знаходиться в штаті Флорида. Премія з психології дісталася Деніелу Сімонсу і Крістоферу Чабрісу, які дізналися, що, відволікаючись на щось одне, людина може випустити з уваги все інше. Піддослідні не могли потрапити м’ячем у баскетбольний кошик, коли в кімнату входив чоловік у костюмі горили. Премію в галузі біології одержав солідний колектив учених у складі п’ятьох осіб, які встановили, що комунікація в оселедців відбувається з допомогою випускання пухирців кисню з анального отвору. У галузі прикладної науки удостоїлися нагороди Френк і Дональд Сміти — винахідники зачіски для людей із залисинами, яким патент на це не приніс ані цента. Ватикан удостоївся Шнобелівської премії з економіки за «аутсорсінг молитов» в Індію. Саме індійським священикам останнім часом спрямовують у Ватикані колективні мольби католиків. Нарешті, премії миру удостоївся винахідник караоке, японець Даісуке Інуе, «який відкрив новий спосіб людям вчитися толерантності стосовно один одного». Приз щороку, напередодні тижня присудження нобелівських премій, вручають в американському Гарварді, який дав світу найбільше нобелівських лауреатів. «Шнобелівські» лауреати одержують премії «за досягнення і дослідження, які немає рації відтворювати». Для учених світу це дуже важливе визначення — відкриття або винахід визнається таким, якщо його можуть відтворити не тільки першовідкривачі, але й інші дослідники. Журнал і премія виросли з хобі Марка Абрахамса, який любив писати кумедні статті на наукові теми. У 1990 році, будучи главою компанії, яка займається програмним забезпеченням, він почав намагатися знайти вихід цьому своєрідному творчому натхненню. У своїх пошуках він наштовхнувся на один майже гумористичний науковий журнал під назвою «Журнал невідтворюваних результатів» — попередник сучасних «Анналів неймовірних досліджень» — і став його головним редактором. Саме тоді він чітко усвідомив необхідність у створенні премії. «Майже відразу ж я виявив: якщо ви є редактором наукового журналу, нехай навіть незвичайного, то різні люди звертаються до вас за порадою, як їм одержати Нобелівську премію, — говорить він. — Звичайно, більшість з цих людей ніколи її не одержать, проте деякі з них заслуговують хоч якоїсь нагороди». Так дивовижно легко виникла «шнобелівка». Щороку справжні нобелівські лауреати — у бутафорських окулярах, з накладними носами, у фесках і подібних атрибутах — приходять, щоб вручити лауреатам «шнобелівки» їхні нагороди. Театром Sanders Theatre у Гарварді на 1166 місць, у якому проходить церемонія, постійно літають паперові літачки. Час виступу лауреатів обмежено 60 секундами. Тих, хто базікає довше, зупиняє Miss Sweetie Poo — маленька дівчинка, яка вигукує: «Будь ласка, припиніть, мені нудно!».
