Ядерний «секонд-хенд»: навіщо продовжено терміни експлуатації старих енергоблоків на Рівненській АЕС?

1654 0

Ми у соцмережах:

Ядерний «секонд-хенд»: навіщо продовжено терміни експлуатації старих енергоблоків на Рівненській АЕС?

10 грудня Державний комітет ядерного регулювання України після тривалої підготовчої роботи прийняв рішення про продовження терміну експлуатації енергоблоків №1 та №2 Рівненської АЕС ще на 20 років за умови переоцінки безпеки кожні 10 років. Ці енергоблоки є найстарішими з нині діючих в Україні, вони введені в експлуатацію, відповідно, у 1980 та 1981 роках і були розраховані на 30 років роботи. Те, як вони «поводитимуться» далі, стане таким собі «пілотним проектом» в країні, оскільки в Україні працює 15 атомних енергоблоків, яким теж поступово виходитимуть терміни експлуатації. Подія відбулася без галасу, проте ставлення до цього проекту в людей різне.

Станція — тільки «за» Спеціалісти з РАЕС запевняють, що продовження терміну експлуатації діючих енергоблоків у понадпроектний період є загальноприйнятою міжнародною практикою й підтверджується сучасними вимогами МАГАТЕ — Міжнародного агентства з атомної енергії, яке є провідним міжнародним урядовим форумом науково-технічної співпраці в галузі мирного використання ядерної технології. За роки підготовки до продовження терміну експлуатації, а думка така з’явилася давно, було проведено небувалу в історії української енергетики, як вважають на РАЕС, модернізацію блоків: виконано оцінку технічного стану будівель та обладнання; розроблено та обґрунтовано всебічний аналіз безпеки енергоблоків з реакторами ВВЕР-440, як на цих двох блоках, із залученням міжнародних експертів та використанням сучасної методології. Найбільш прискіпливо було досліджено корпус реактора, який за роки роботи може руйнуватися, але замінити його неможливо. Запрошені російські спеціалісти дослідили його після вивантаження палива і дали позитивну оцінку стану. Обійшлося усе це у чималу суму — 2,4 млрд. гривень. Зате, як запевняють на АЕС, рівень надійності перших енергоблоків РАЕС підтверджений чотирма міжнародними місіями та партнерськими перевірками Всесвітньої асоціації організацій, що експлуатують атомні електростанції. Усі звіти щодо проведених робіт з продовження терміну експлуатації перевіряла МАГАТЕ, і висновки міжнародних агенцій свідчать про достатній рівень безпеки найстаріших енергоблоків. А раптом щось би сталося — реактор зупиниться за 11 секунд.

Чи треба нам стільки? Тим часом активісти громадських та екологічних організацій висловлюють сумнів у доцільності модернізації блоків і таких капіталовкладень у виробництво зайвих, як вони вважають, кіловат-годин електроенергії. — Найкращим рішенням з погляду енергетичної, екологічної безпеки та економічної доцільності є поступове виведення з експлуатації старих енергоблоків після закінчення терміну їхньої експлуатації, адже закриття старих блоків зараз коштуватиме дешевше, аніж потім, — каже експерт з енергетичних питань всеукраїнської громадської організації «Національний екологічний центр України» Дмитро Хмара. — Гроші, які витрачають на подовження термінів, варто було б спрямувати на підвищення енергоефективності в промисловості і житловому господарстві. Дмитро Хмара аргументує статистикою, оприлюдненою на сайті Мінпаливенерго, яка свідчить, що коефіцієнт використання встановленої потужності атомних електростанцій в останні роки не перевищував 80%. Для енергоринку України, вважає він, такі затрати є прямими збитками, адже стільки електроенергії споживачам України нині не потрібно, при цьому експорт електроенергії становить близько 1% і щороку зменшується. Будівництво повітряної лінії електропередач «РАЕС — підстанція Київська», яка дозволила б більш раціонально й ефективно використовувати потужності нашої атомки, уже кілька років як «зависло» через земельні питання, які держава упродовж років ніяк не вирішить. — Я був присутній на цьому засіданні у Кузнецовську, — каже п. Хмара, — і чув, як заступник голови Держкомітету ядерного регулювання Михайло Гашев казав: «Прикро, що стільки грошей вкладено у цей проект». Хочу зауважити, що принаймні громадському діячеві добути повну, прозору та аргументовану інформацію з цього питання неможливо. Наскільки мені відомо, до прийняття рішення про продовження терміну експлуатації не було ні висновків державної екологічної експертизи, ні громадського обговорення.

Хай за ризик заплатить держава Заступник головного інженера станції Ігор Гевци повідомив, що екологічна експертиза у цьому випадку не потрібна. — У звіті про переоцінку стану енергоблоків з використанням досвіду АЕС інших країн проаналізовано усі види небезпеки, в тому числі вплив на довколишнє середовище, на здоров’я персоналу станції та мешканців зони спостереження, — каже Ігор Гевци. — висновок такий: усе відповідає вимогам безпеки. Про громадське обговорення п. Гевци відповів розмито. Він вважає, що думка персоналу станції, який ризикує найбільше, теж є громадською думкою, хоча певною мірою й «оплаченою» пільгами й надбавками в оплаті праці. — Пільгами для населення зони спостереження має займатися держава, а підприємство — виробництвом електроенергії, — продовжив п. Гевци. — Якщо людям належать пільги і вони їх не одержують, нехай місцеві ради звертаються в Кабмін чи до Президента. Станція допомагає чим може, хоча за останній рік ми жодної квартири в експлуатацію не здали. Тож аби вистачило засобів для працівників станції. Про те, чи треба насправді стільки електроенергії, Ігор Гевци каже, що так: нині в західній частині країни є надлишок енергетичних потужностей, а ось в Києві, приміром, бракує. І якби згадувану лінію до підстанції Київська збудували за радянських часів, то проблеми із землевідведенням нині не було б. А так п. Гевци розводить руками — потреба є, та мереж бракує. Будувати їх, як і пільги надавати, має держава.

Немає пільг — не треба й реакторів? Через відсутність пільг за ризик мешканці прилеглих до Кузнецовська сіл на державу мають зуб. Відтак до продовження термінів експлуатації енергоблоків ставляться з недовірою чи й відверто вороже. — Наше село відноситься до 30-кілометрової зони станції, — розпочала розмову про енергоблоки сільський голова Ново-Рафалівської селищної ради Надія Юсин, яка вже не перший рік на цій посаді. — Писали листи, щоб виділяли кошти на пільги, які належать нам, і в «Енергоатом», і Ющенку, коли Президентом був, і Тимошенко, коли прем’єром була, та все марно. Нам відповідали, що пільги треба враховувати при прийнятті держбюджету, і кожного разу, коли його приймають, про нас забувають. За світло платимо за тарифом, як в усіх, палимо дровами із лісу і остерігаємося, чи він не радіаційний. Діти у нас хворіють, і школярі в тому числі, про це краще у лікарні запитайте. Смертність у селищі перевищує народжуваність, лише цього року приріст є — дві людини. Часто помирають люди у віці 53-60 років, від різних хвороб, і серцевих, й інших. Що нас чекає далі? Здорова громада?! Пільгу, що жінки виходитимуть на пенсію у 50 років і що матимемо надбавку до пенсії, нам тільки обіцяють. Раніше наші діти одержували путівки й оздоровлювалися і протягом навчального року, і влітку, але останні років два цього немає. Компенсації за невикористання путівок ми теж не отримуємо вже кілька років. У той час, коли кожна дитина у нас має право на безкоштовне оздоровлення, користуються цим правом тільки сироти, діти з багатодітних сімей та діти матерів-одиначок. Що поки що маємо — то це 1,6 гривні на місяць «гробових».

За заслуги, працю та звитягу... Обласна влада до продовження роботи старих енергоблоків ставиться позитивно. Перший заступник облдержадміністрації Анатолій Юхименко, який також був присутній на Рівненській АЕС при прийнятті рішення про продовження термінів експлуатації, з цього приводу висловився, що рішення важливе, оскільки важко переоцінити значення РАЕС для економіки області. Однак зауважив, що атомники мали б приділяти більше уваги соціальній сфері. Одразу після прийняття цього рішення Президент України Віктор Янукович підписав Указ про нагородження працівників Рівненської атомки — «за значний особистий внесок у розвиток вітчизняного електроенергетичного комплексу, багаторічну сумлінну працю, високий професіоналізм та у зв’язку із закінченням проектного терміну і забезпеченням експлуатації у понадпроектний період енергоблоку №1 Рівненської АЕС». Генеральний директор станції Михайло Колісниченко одержав орден «За заслуги» II ступеня, заступник головного інженера Ігор Гевци — орден «За заслуги» III ступеня. Таку ж нагороду вручено начальникові Державної інспекції з ядерної безпеки на Рівненській АЕС Володимиру Краснощоченку. Іще 11 працівників станції отримали медалі «За працю і звитягу» або звання «Заслужений енергетик України». Так чи інакше, а державні нагороди усе ж дають бонуси власникам, і матеріальні також.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також