Люди розлучаються не від хорошого життя. І добре, коли у них вистачає порядності не обливати після цього одне одного брудом, не мстити за завдані образи. В такому випадку можна сказати, що розлучення відбулося майже безболісно. Втім, значно частіше розлучені шукають всі можливі способи, щоб досадити одне одному. Найгірше, коли для цього починають використовувати дітей.
«Колишня дружина не дозволяє мені бачитись з донькою» — Ми з дружиною розлучилися два роки тому, — розповів, завітавши в редакцію, п.Юрій. — Відтоді я не можу вільно спілкуватися зі своєю дворічною донькою, яка залишилася жити з мамою. Колишня дружина, коли я приходжу, не впускає мене в дім, влаштовує скандали, викидає іграшки і фрукти, які приношу доньці, пише на мене скарги в міліцію. Не приймає від мене колишня дружина також аліментів. Я почав їх надсилати поштою, але вона цих грошей не забирає. Останньою краплею став мій візит у дитсадок до доньки. Дівчинка в цей момент спала. Щоб не будити її, я поспілкувався з вихователькою і залишив для дитини у шафці пакунок з фруктами. Втім, коли я прийшов наступного разу в дитсадок і приніс доньці подарунок на свято Миколая, мені розповіли, що моя колишня дружина залишений мною гостинець викинула і влаштувала вихователькам скандал за те, що його прийняли. Звісно, що приходити в садок до доньки тепер мені не дозволяють. Щоб добитися спілкування з донькою, я звернувся до опікунської ради. Вона прийняла рішення про те, щоб дозволити мені бачитися з донькою двічі на тиждень. Я вимагав збільшення часу спілкування, адже це всього близько 4 годин. Однак опікунська рада мені назустріч не пішла. Звернення в районну та обласну службу неповнолітніх теж результату не дали. Мені там порадили звертатися до суду. Дуже прикро, що наше сімейне законодавство стоїть завжди на боці жінок, адже аналогічні ситуації, коли колишні дружини не дозволяють спілкуватися з дітьми, я спостерігаю і в своїх друзів, знайомих. Причому добитися вони теж нічого не можуть.
«Дитсадок — не місце для побачень» Юрій розповів, що після того, як він пригрозив колишній дружині запросити до розгляду своєї проблеми телебачення і журналістів, вона перестала забороняти йому спілкуватись з донькою. Ольга запевнила, що вони з колишнім чоловіком дійшли згоди і вона навіть перевиконує рішення опікунської ради, дозволяючи більше часу спілкуватися з донькою: — Мій колишній чоловік півроку не приходив до доньки. А оскільки дівчинка ще маленька і через хворобу перебуває на обліку у невропатолога, невідомо, якою могла бути реакція на невідому їй людину, котра прийшла до дитсадка. Тому я заборонила колишньому чоловіку відвідувати доньку в дошкільному закладі, тим паче, що це — не місце для побачень. Що стосується принесених ним фруктів, то, згідно з санітарними нормами, їх приносити у дитсадок заборонено. Чому я не дозволяла бачитися колишньому чоловіку з донькою раніше? Він приходив до доньки у нетверезому стані, влаштовував скандали. Крім цього, не виплачує регулярно аліменти і на сьогодні має борг у їх виплаті близько двох тисяч гривень. Коментар голови Рівенської районної опікунської ради Валентини Басовець: — І батько, й мати цієї дитини однаково себе ведуть, намагаючись якомога більше одне одному досадити. А дитина в даному випадку стає просто інструментом для цього. Уже два роки вони обоє ходять до нас, не можучи дійти згоди у питанні спілкування з дитиною. Адже як тільки ми приймемо рішення, яке задовольняє одну сторону, протилежна сторона висловлює претензії й вимагає його перегляду. Врешті ми порадили їм, якщо щось не влаштовує, звертатися у суд. Коментар обласного дитячого психіатра Василя Галябара: — Як свідчать дослідження, найбільший стрес для дитини — це смерть батьків і їх розлучення. І якщо батьки справді люблять свою дитину, вони, розлучившись, не повинні цей стрес посилювати, використовуючи дитину для з’ясування стосунків. Адже дитині для того, щоб вона виросла повноцінною особистістю, потрібні й мама, і тато. Батьки є для неї уособленням цілісності світу, захищеності. Якщо ж вони сваряться, б’ються, у дитини цей світ руйнується, втрачається віра у добро. Це може мати наслідки у дорослому житті: у неї не буде довіри у коханні, у шлюбі, вона не зможе повноцінно виявляти свої почуття. Як правило, дітей, у яких батьки живуть не в ладу, в дорослому житті вражають неврози, депресії. Адже ці хвороби — наслідок пережитих чи неправильно пережитих дитячих вражень. Тому так важливо, щоб, навіть розлучившись, батьки були однодумцями у стосунках з дитиною. Не можу не заперечити мамі цієї дівчинки, яка вважає, що батько після піврічної перерви не може спілкуватися з донькою, бо завдасть їй травми. Дід Мороз до дитини взагалі приходить раз у рік, однак травмування дитячої психіки не відбувається, а тут — рідний батько. Інша справа, якщо він приходить п’яний чи наколотий наркотиками, дає дитині обіцянки, які потім не виконує, погрожує розібратися з мамою чи її нинішнім кавалером. Від такого спілкування користі не буде, а навпаки. Однак якщо чоловік п’яниця чи наркоман, то тоді його потрібно в судовому порядку позбавити батьківських прав, щоб він не претендував на спілкування з дитиною. В даному ж випадку таких крайніх заходів не потрібно. Просто заради дитини батькам варто порозумітися, домовитися без емоцій про те, як вони з нею спілкуватимуться. Найкраще звернутися до фахівця з сімейних питань: психолога, психотерапевта, який допоможе розібратися у стосунках. Втім, це може бути просто людина, яку вони обоє поважають.
