Приводом до написання листа стала публікація в газеті «Рівне вечірнє» від 20 лютого під назвою «Ікону з церкви викрав художник-реставратор». Професійна гордість не дозволила мені промовчати і залишити це питання без відповіді.
По-перше, професія «художник-реставратор» включає певний рівень фахової підготовки з розумінням усіх технологічних процесів при проведенні реставрації. Називати ж художниками-реставраторами усіх тих «богомазів», які їздять по церквах і замальовують яскраво-ядучими фарбами унікальні ікони, не повертається язик. До речі, церковні общини самі сприяють тому, щоб ікони, які вже потемніли від часу, були «підмальовані» і ще й гроші платять за це. Після таких горе-реставраторів справжнім реставраторам роботи стає набагато більше. По-друге, в газетній публікації ікона, яку викрав «горе-богомаз», називається раритетною і оцінена в 5 тисяч гривень, але, судячи з фотографії, цей образ був написаний не раніше 30-х років двадцятого століття і ціна його на антикварному ринку не перевищує 800 гривень. А тепер про головне. Щоб запобігти подібним крадіжкам, потрібно розробити комплексну програму збереження раритетів, яких ще багато знаходиться в рівенських церквах. Майже рік пройшов відтоді, коли я запропонував Острозькій райраді створити комісію для проведення експедицій та створення картотеки. Проте комісія, яка мала облікувати історичні та мистецькі цінності, що знаходяться в культових спорудах, так і не була створена через декілька причин. Так, комісія повинна були б складатися із представників влади, церкви, фахівців-мистецтвознавців та працівників правоохоронних органів. На жаль, ніхто з них не хоче взяти на себе ініціативу. Зокрема, влада відмовляється брати активну участь у цьому питанні, тому що боїться звинувачень з боку церкви у втручанні в міжконфесійні відносини. Церква, вважаючи себе державою в державі, не хоче «зовнішнього» втручання у власну діяльність. Також представники конфесій можуть звинуватити кожну із сторін, яка буде проводити обстеження, в тому, що серед їхніх працівників можуть бути непорядні люди, які працюватимуть... інформаторами злодіїв. Але ж даруйте, панове, злодії вже не ті, що були раніше — вони користуються сучасною літературою і можуть хоча б приблизно відрізнити цінну ікону від звичайної. Тому їм не потрібні «свої люди» ні в яких комісіях. Будь-хто, в тому числі й злодій, має змогу зайти до будь-якої церкви під час служби і побачити те, що зберігається у храмі, та зробити для себе відповідні «висновки». Зрештою, злодіям навіть не потрібно ходити до церкви. Варто тільки мати свою людину — відео— або фотооператора, які знімають вінчання в церквах, а заодно — і ввесь інтер’єр храму. Злодій, отримавши копію таких репортажів з різних церков, спокійно вдома може вибрати об’єкт для наступного пограбування. Так що можливі звинувачення осіб, які матимуть доступ до створених картотек, безпідставні. В усьому світі мистецькі цінності поставлені на облік державою, проведена їх фото-фіксація, обміри та атрибуція. Якраз це сприяє зменшенню крадіжок з культових закладів, оскільки злодій буде знати, що світлина даної роботи зберігається в базі даних правоохоронців і після крадіжки буде розіслана у всі відділення міліції, митниці та виставлена в мережі Інтернет, щоб запобігти її подальшому перепродажу. Зрозуміло, що все це стосується порядних антикварів, які не йдуть на злочини та крадіжки. В даному випадку можна навести приклади, коли збирачі антикваріату знаходили в церквах (за сприяння священика чи старости) ікони, які не використовувалися в богослужіннях і були в критичному стані та через деякий час могли бути спалені самими ж церковниками (в церкві існує звичай, коли речі, що вже не використовуються під час літургії, спалюються, а попіл висипається в річку, щоб по ньому не ступала людська нога). Так було знищено дуже багато шедеврів, які становили мистецьку та матеріальну цінність. Зображення та описи цінних ікон та стародруків, що зберігаються в церквах, після обстеження зможуть потрапити в науковий обіг. При проведенні експедицій міліціонери матимуть можливість проконсультувати церковні общини про укріплення вікон та дверей від грабіжників, а працівники музеїв розкажуть, як правильно зберігати ікони.
