Оклад учителя вищої категорії становить усього 1500 грн. Щоправда, за рахунок різноманітних надбавок — за класне керівництво, зошити, стаж і т.д. у середньому українські вчителі одержують 2000—3000 грн. Ми вирішили з’ясувати, як живеться педагогам в інших країнах. Виявилося, що в Туреччині вчителів настільки поважають, що навіть цілують їм руки. А от ізраїльські педагоги змушені страйкувати через низькі зарплати — їхні доходи, як і українських колег, удвічі нижчі, ніж середні по країні. Краще від усіх живеться німецьким учителям, які на місяць приносять додому 4500 доларів і можуть собі дозволити кататися по всьому світу.
Польща: за продукти можна не платити День вчителя в Польщі відзначають 14 жовтня. «Діти влаштовують концерт, дарують квіти і більше нічого. Якщо батько принесе педагогу дорогий подарунок, то кожен поважаючий себе вчитель, щоб не почувати себе зобов’язаним, відмовиться від нього», — розповідає польський педагог Агнешка, котра працює в Києві. ”Якщо говорити про гроші, то вчителі, на жаль, не можуть похизуватися дуже високою зарплатою, — скаржиться вона. — Тому багато хто, наприклад, просто працює на 1,5 ставки, щоб одержати більше. Але при цьому не можна перевищувати ліміт у 27 годин на тиждень. До того ж, кожен учитель зобов’язаний відпрацювати в школі дві безкоштовних додаткових години на тиждень. Він може або повести дітей на екскурсію, або організувати якийсь гурток». Середня зарплата польського педагога — $800 на місяць (а середня по Польщі — $1300). Хоча вчительський заробіток може дуже відрізнятися залежно від воєводства, де працює педагог. До речі, кожне воєводство може впроваджувати свої «бонуси» для вчителів. Як приклад — знижка на проїзд у 50% або спеціальні бони на визначену суму, які можна поміняти в магазині на продукти. Як говорить Агнешка, вчитель у Польщі не буде давати приватних уроків тому учневі, якого він навчає у школі, тому що це неетично. Крім того, рідко коли вчитель буде «рекламувати» свого колегу як репетитора батькам учня.
Німеччина: на зарплату роз’їжджають світом З опитаних нами вчителів з різних країн світу найзадоволенішими своїм життям виявилися німці. Воно і не дивно: якщо середньостатистичний німець одержує близько 2500 євро, то вчитель, за словами директора Німецької школи в Києві Ренати Хаберланд, усі 3500 євро при ставці 25 годин на тиждень. Плюс до того він може одержати статус чиновника. А це — зменшення податків і висока пенсія в старості. «Так що наші вчителі живуть на дуже гідному рівні, — говорить Рената. — Коли я була в Німеччині, то могла дозволити собі орендувати 3-кімнатну квартиру за 600-700 євро, а під час відпустки багато подорожувати. На свою зарплатню я об’їздила ввесь світ, хіба що в США не була. І то лише тому, що боюся літати через океан». Але, як відомо, з тих, кому багато платять, багато і вимагають. Так, німецькі вчителі можуть вести відразу кілька предметів. У Німеччині можна нерідко зустріти педагога, який одночасно викладає фізику, німецьку і, припустимо, фізкультуру. А щоб одержати право працювати в школі, доводиться складати після закінчення вузу кілька іспитів. Відразу після випуску — перший державний. Після нього потрібно пройти 2-річну практику з розподілу, а після цього здати другий державний іспит. І тільки після цього можна зайнятися пошуком роботи в школі. «До речі, у наших учителів вільний графік, — говорить Рената. — Ніхто не буде змушувати його сидіти в школі, якщо в нього, наприклад, тільки 1 урок. Також рідко хто з німецьких викладачів дає приватні уроки, тим більше тим учням, яких вони навчають у своїй школі. Те, що в Україні це так поширено, мене засмутило. Зате у вас у середніх і старших класах відносини між вчителями й учнями тепліші».
Туреччина: вчителю цілують руки і запрошують у гості Як розповідає директор міжнародної школи «Меридіан» (у цій школі викладає багато педагогів з Туреччини) Юміт Карагозлю, у Туреччині своє професійне свято вчителі відзначають 24 листопада. «Це особливий день, тому що педагоги в Туреччині — шановані люди. Коли батьки віддають свою дитину в школу, вони найчастіше говорять: «Він весь ваш», — розповідає Юміт. Поважне ставлення до вчителя повинні демонструвати і турецькі учні. За словами вчителя англійської мови тієї ж школи Алі Гюля, побачивши педагога, на знак поваги школяр зобов’язаний застебнутися, якщо, наприклад, він йшов нарозпашку. А от випускники початкової школи після її закінчення часом навіть, щоб виразити свою подяку, цілують руки своїм наставникам. Крім того, у Туреччині існує думка, що чим ближчі стосунки між педагогом, учнем та його батьками, тим плідніше буде проходити навчання. «Тому батьки прагнуть подружитися з учителями. Турецькі родини (навіть у великих містах) часто запрошують педагогів до себе в гості, а по святах відправляють своїх дітей до них з подарунками», — говорить Алі. Однак незважаючи на таке ставлення в суспільстві, зарплата в турецьких учителів трохи більша, ніж середня по країні в $800. Вони одержують у середньому $1000. Але завдяки різним бонусам можуть її суттєво збільшити. «Так, за наукову ступінь додатково платять $200-300, за курси підвищення кваліфікації — $200, за своїх дітей — $100-170, — розповідає Юміт. — Ще для вчителів у Туреччині є знижка 50% на проїзд у транспорті». Серед інших плюсів учительської роботи — короткий робочий день, що триває півдня. Діти навчаються тут у дві зміни, відповідно, на кожній — свої вчителі.
Франція: роботодавець — держава Стати вчителем у Франції непросто. Чому? Та тому, що з одним вузівським «папірцем» молодого спеціаліста на роботу ніхто не прийме. Справа в тому, що у Франції вчителів наймає на роботу не школа, а держава (відповідно, конкретний директор школи не має права звільнити педагога без згоди «зверху»). Вона щорічно виділяє визначену кількість учительських місць і проводить на них конкурс. При цьому кількість бажаючих їх зайняти — у кілька разів більша, тому багато хто не одержує права на викладання з першого разу. Але зате переможців конкурсу забезпечують роботою з розподілу. Однак це не означає, що педагог буде відпрацьовувати своє навантаження у 18 годин тільки в одній школі і навіть в одному місті. Єдина розрада: витрати на дорогу «страждальцю» оплатять. «Одній вчительці доводилося двічі на тиждень їздити з Марселя в Авіньон, що знаходиться на відстані 87 км. Через місяць такого життя бідоласі стало погано», — розповідає Аліна Аксьонова, котра рік пропрацювала асистентом учителя російської мови у Франції. Але багато хто терпить такі незручності, тому що французькі педагоги заробляють непогано: 1500-2000 євро (середня зарплата — 2068 євро). Крім того, у вчителів існує низка надбавок, які дозволяють їм «розбагатіти» на 100-130 євро. Ще є так звана професійна картка. «З нею педагоги можуть безкоштовно відвідувати всі національні музеї, а в приватних — одержувати непогану знижку, — розповідає Аліна. — Атмосфера ж у французькій школі досить демократична. Наприклад, учням не задають домашніх завдань, а вчителі дуже рідко підвищують голос на них. І останні до цього настільки звикли, що можуть дозволити собі, наприклад, читати газету на уроці. При цьому вони дуже дивувалися, коли я забороняла подібні речі».
Британія: заборонено давати приватні уроки У Великобританії, як у Франції та Німеччині, статус учителя теж потрібно заслужити. «Вивчившись в університеті на яку-небудь спеціальність, кожен бажаючий стати вчителем повинен пройти річний курс у спеціальному педколеджі, а потім ще пройти річну практику в одній зі шкіл. Ввесь цей час за діями молодого педагога спостерігає досвідчений інспектор, від «вердикту» якого згодом і вирішується доля новачка», — розповідає директор Британської міжнародної школи Аластер Болдвін. За словами Аластера, у середньому британський педагог заробляє трохи більше $3500, що, за мірками його країни, вважається непоганою зарплатою. Для порівняння: середня зарплата у Великобританії — близько $3650. Що цікаво, вимоги на цю зарплату можуть дуже відрізнятися в різних школах. «Як правило, більш вимогливі до своїх працівників приватні школи. Наприклад, у державній школі педагог повинен провести одне додаткове заняття на тиждень. У приватній школі від нього можуть вимагати провести 2-3 такі заняття, які при цьому додатково не оплачуються», — говорить Аластер. До речі, британські педагоги зобов’язані перебувати в школі ввесь день (як правило, з 8.30 до 15.30), незважаючи на кількість своїх уроків. Крім того, їм заборонено давати платні додаткові заняття учням своєї школи, а в деяких приватних школах вчителям взагалі не дозволяють підпрацьовувати. За порушення табу можуть звільнити. «Адже виходить, що вчитель витрачає час не на підготовку до основних уроків. А це може негативно вплинути на якість викладання», — пояснює Аластер.
Грузія: вчителям доплачують за англійську У Грузії, як і в Україні, День вчителя відзначають у першу суботу жовтня. З квітами, цукерками, як і в нас, але діти в цей день переодягаються в національні костюми. Ще українських і грузинських вчителів поєднує низька зарплата. «При навантаженні в 3-4 уроки нам платять 350 ларі ($212,12), — говорить координатор білінгвальної програми грузинсько-української школи ім. М. Грушевського і вчителька англійської Олена Куртанідзе. — Для порівняння, середня зарплата в Грузії близько 570 ларі ($345,45). Тому багато хто змушений давати приватні уроки». Як і наші викладачі, грузинські одержують надбавки до зарплати. Наприклад, за класне керівництво — 62 ларі (37,57$). А от соціальних бонусів у них більше. Наприклад, їм дають медичне страхування, яке повністю оплачує держава, знижки на проїзд (педагоги платять 20 тетрі, а всі інші — 50). Не обійшли вчителів і реформи, що проводяться сьогодні по всій країні. «Всім вчителям іноземних мов тепер призначений помічник — носій мови. Я, наприклад, зараз веду уроки разом з американцем Джеремі, — розповідає Олена. — Ще реформи стимулюють нас розвиватися в професійному плані. До 2014 року вчителі повинні здати тести й одержати сертифікат професійного педагога. Зробити це непросто: торік сертифікати одержали 1000 з 11 000 що здавали. Нагорода за сертифікат — надбавка до зарплати в 75 ларі ($45,45). Плюс до того при розподілі навантаження спочатку години розподіляють між сертифікованими вчителями. Ще надбавку в 125 ларі ($75,75) можна одержати за складання інтегрованого іспиту на знання англійської та комп’ютера».
Ізраїль: у відпустку можна на рік Ізраїльські вчителі, як і українські, змушені підпрацьовувати ”Вже не один раз наші педагоги виходили на вулицю і вимагали підвищення зарплатні»,— розповідає про роботу вчителів педагог середніх і старших класів в Ізраїлі Ірина Гімпельсон. За її словами, у середньому ізраїльські вчителі одержують трохи більше $1000, тоді як середня зарплата по Ізраїлю вдвічі більша — близько $2500. От вчителі і страйкують. «Також більшість з нас змушені давати приватні уроки, — говорить Ірина. — Збільшити собі зарплату можна, одержавши другий академічний ступінь (плюс 10%) і підвищивши свою кваліфікацію. За кожні 120 годин спецкурсів вчитель одержує один бал з 16 можливих. За один бал зарплату підвищують на 1,2%, а максимум, який можна набрати, — це 20% надбавки». Однак нині Ізраїль переживає освітню реформу. Її мета — залучити молодих і перспективних педагогів. Уже зараз, за словами Ірини, вчителі-початківці і вчителі молодших класів одержують $1350. Але працювати їм доводиться не 24 години на тиждень, як більшість, а 40 годин. Нові умови незабаром поширяться і на вчителів середніх і старших класів. Як пояснює Ірина, кількість уроків у вчителів залишиться колишньою, але тільки тепер вони повинні будуть бути в школі щодня з 8 до 16 (зараз же вчителі мають право іти зі школи, відпрацювавши свої уроки). Більше того, педагогам доведеться відзначати початок і кінець свого робочого дня за допомогою магнітної картки. Але не все так погано в ізраїльських учителів. Поки що, крім офіційного вихідного в суботу, у них є ще два дні відпочинку посеред робочого тижня. Крім того, кожні 6 років вчитель має право піти на рік у «творчу відпустку», при цьому його не звільняють зі школи і виплачують йому зарплату.
