Не все у цьому житті можна купити. Жахлива трагедія, що сталася тиждень тому на автотрасі поблизу Коростишева, іще раз це підтвердила. Жодні гроші й жодні зв'язки не захистять від удару об металевий кузов на швидкості понад сто кілометрів за годину. Тому що закони фізики не піддаються корупції.
Близько чотирьох років тому 19-річний Дмитро Червонюк, син власника Рівненського льонокомбінату, збив на смерть людину, керуючи автомобілем на вулицях Хмельницького. За це наш гуманний суд дав Дмитру чотири роки позбавлення волі з відстрочкою покарання на один рік. А згодом Червонюк-молодший був взагалі амністований — апеляційний суд взяв до уваги доводи адвокатів, що на утриманні в юнака мала донька, яка народилась коли йому не було й 18 років, а також те, що він має третю групу інвалідності внаслідок загального захворювання. Минулого четверга юний батько-інвалід сам загинув у ДТП, врізавшись на спортивному мотоциклі у вантажівку КрАЗ.
Звістка про це викликала різну реакцію серед різних людей. Близькі до Дмитра Червонюка та його батьків говорять про безглузду випадкову трагедію, яка обірвала молоде життя та завдала непоправної втрати вітчизняній промисловості. Близькі до пішохода, який загинув через Червонюка-молодшого, пишуть у соцмережах, що якби не продажні суди, то Дмитро залишився б живим, нехай і в тюрмі, де йому, враховуючи статки батька, було б не так і погано. Натомість, кажуть, батьки «відкупили» хлопця, а він, навіть побачивши смерть, яку сам і спричинив, не зробив висновків і поплатився за це життям.
…У четвер 8 червня мікроавтобус «Автоекспрес-престиж» відправився до Рівного з площі Вокзальної в Києві, попри запевнення водія, не об 11.00, а об 11.20. Поки маршрутка через затори та світлофори виїхала на проспект Перемоги, а далі просунулась повз ремонтні роботи на шляхопроводі біля станції метро Нивки, минуло ще з півгодини. До виїзду з Києва було ще далеко. У цей час, петляючи між транспортом, мікроавтобус обігнав спортивний мотоцикл, а навздогін йому промчав інший.
Пасажири мікроавтобуса невдовзі знову побачили цей другий мотоцикл — на з'їзді з траси Київ-Чоп до Коростишева, неподалік села Більківці. Точніше, те, що залишилося від потужного спортбайка після його зіткнення з КрАЗом. Зокрема, руль з переднім колесом лежали позаду вантажівки, через одну смугу руху справа — двигун, а заднє колесо з вихлопною — за кількадесят метрів попереду КрАЗа, вже за місцем для розвороту на смузі зустрічного руху. На узбіччі стояло авто «швидкої», лікарі схилились над чорнявим юнаком у синіх джинсах. А коли маршрутка в'їхала у Житомир, краєм дороги повільно їхав той, «перший» спортбайк, і мотоцикліст, одягнений в яскраво-салатову куртку, раз по раз озирався назад.
— Певне, гонки влаштували хлопці, цей вирвався вперед, чекає тепер другого, а той лежить там, хтозна чи живий, — промовив водій маршрутки. Ані він, ані пасажири-рівняни й гадки не мали, що йдеться про Дмитра Червонюка, сина директора льонокомбінату Олега Червонюка.
За інформацією поліції Житомирської області, ДТП сталась 8 червня близько 12.40.
Водій мотоцикла «Yаmаhа», 23-річний житель Хмельницького, рухаючись у напрямку Житомира, поблизу села Більківці Коростишівського району в'їхав у вантажівку КрАЗ, водій якої виконував маневр розвороту і зупинився у зоні дії відповідного дорожнього знака на додатковій смузі для гальмування (розвороту), пропускаючи зустрічний транспорт. Мотоцикліста доставили до реанімаційного відділення лікарні, однак отримані ним травми виявились несумісними з життям. Начальник відділу комунікації ГУ Нацполіції Житомирщини Алла Ващенко повідомила, що усі причини та обставини, які призвели до ДТП, з'ясовують у рамках розпочатого досудового розслідування за статтею 286 Кримінального кодексу «Порушення правил безпеки дорожнього руху». Швидкість, з якою їхав мотоцикліст, автотехнічна експертиза ще не встановила. Відомо тільки, що мотоцикл не був зареєстрований належним чином.
Як повідомив сайт Рівненського льонокомбінату «Голосно», Дмитро Червонюк, котрий завершував своє навчання за фахом технолога текстильного виробництва в університеті міста Ройтлінген (Німеччина), став ініціатором і керівником проекту із запуску нової лінійки продукції під ТМ «Льонокомбінат-Goldi» — Goldi Jeans. Це мали бути перші українські джинси, винятково вітчизняного бренду. Дмитро горів цим проектом, вкладав у нього багато зусиль. Після повернення з навчання у Німеччині планував осісти у Рівному і вже підшукав житло. Цими днями Дмитро Червонюк приїхав до України саме з виробничих питань, адже тривала завершальна стадія розробки інженерного проекту з монтажу обладнання для обробки джинсів. У четвер 8 червня він повертався з Києва до Хмельницького…
Дмитра Червонюка провели в останню путь та поховали в суботу на міському кладовищі у хмельницькому мікрорайоні «Лезневе».
Нагадаємо, що саме у центрі Хмельницького в ніч на 21 серпня 2013 року 19-річний Дмитро Червонюк, син депутатки Хмельницької обласної ради шостого скликання, президента Асоціації приватних підприємців «Едельвейс» Галини Червонюк та депутата Хмельницької обласної ради п'ятого скликання, власника Рівненського льонокомбінату Олега Червонюка автомобілем «Тойота РАВ-4» збив 26-річного Олега Крушельницького. Від отриманих травм пішохід загинув на місці події.
Після аварії хлопця взяли під варту. Десятого лютого 2014-го Хмельницький міськрайонний суд засудив Дмитра Червонюка до чотирьох років позбавлення волі. Проте водночас і звільнив від покарання, встановивши йому іспитовий строк на рік. А також постановив звільнити із зали суду негайно. Хоча прокурор і просив для нього сім років позбавлення волі, аргументуючи, що він збив на смерть людину на пішохідному переході, керував авто нетверезим та їхав зі швидкістю 120 км?/?год.
16 травня 2014 року Апеляційний суд Хмельницької області почав розглядати апеляцію на вирок Червонюка. Зокрема, його адвокати надали свідоцтво про народження дитини, яка з'явилася на світ у червні 2011 року і раптом знайшла батька в особі Дмитра Червонюка. А також надали рішення медико-соціальної експертної комісії, що Червонюк-молодший має третю групу інвалідності загального захворювання через вроджену ваду серця. Хоч адвокат родини загиблого пішохода й доводив, що ці документи про інвалідність і про дитину потрібні, щоб звільнити Червонюка від покарання за амністією, колегія суддів усе ж вирішила долучити їх до справи. Суди-пересуди тривали ще кілька місяців, і 2 вересня 2014 колегія суддів Апеляційного суду Хмельницької області Дмитра Червонюка таки амністувала — на підставі присудження третьої групи інвалідності та утримання малолітньої доньки.
Окрім цього, суд частково задовольнив цивільні позови потерпілої сторони. На користь батьків загиблого Валентини і Анатолія Крушельницьких суд зобов'язав Дмитра Червонюка сплатити по 500 тисяч гривень кожному на відшкодування моральних страждань. Ще 300 тисяч амністований мав заплатити рідному брату загиблого Богдану.
