У супермаркеті дівчина випадково скинула з полиці полою довгого пальто банку з варенням. Звісно, банка розбилася, а продавщиця підняла шум і почала вимагати, щоб покупець оплатила товар. Дівчина відмовилася. Тоді продавець викликала охорону, і поки бідолаха не розщедрилася, її не випустили. Відвідувачка промтоварного магазину ненароком розбила вазочку, яка стояла на вітрині. Тут вже персонал міліцію викликав, щоб змусити її компенсувати вартість недешевого посуду...
Між шкідництвом і необережністю різниці немає Життєві ситуації, про які повідомили наші читачі, й на базарах, і в магазинах досить часто трапляються. То чашку розіб’ють, то кофточку губною помадою забруднять, а то й сигаретою на ринку дірочку в куртці пропалять. Хто ж за законом відповідає, якщо покупець ненавмисне завдав шкоду торговій точці? Як пояснили в юридичній службі Київського державного управління зі справ захисту прав споживачів, у подібних випадках матеріальна відповідальність за ненавмисне зіпсований товар лягає на покупця. Мовляв, відповідна стаття в Цивільному кодексі України не розмежовує поняття навмисного або ненавмисного завдання шкоди. Цілком очевидно, що в цій сфері ми відстали від росіян, які законодавчо захистили незграбних покупців від подібних інцидентів: там карають рублем тільки тих, хто навмисне завдає шкоду товару. Адже якщо компенсація двогривневої баночки майонезу або варення ціною в п’ятірку не проб’є серйозної дірки у сімейному бюджеті, то, скажімо, випадково перекинутий стенд з товаром, який легко б’ється, може обернутися для відвідувача фінансовим крахом. Як бути в такій ситуації?
Перевір, чи справний візок В одному із столичних супермаркетів мені розповіли історію про те, як чоловік з візком, у якому сиділа дитина, в’їхав у вітрину з ковбасами. Розбиту вітрину оцінили в півтори тисячі гривень. «Ви вважаєте, — запитали працівники, — що ми повинні були за свій рахунок це неподобство оплачувати?». У тому випадку покупець виявився дуже забезпеченим і на місці відшкодував збитки, хоча... не зобов’язаний був це робити. За законом, ніхто не має права змусити громадянина компенсувати збитки «не відходячи від каси», його провину повинен довести суд. І ось тут для людини відкриваються реальні можливості довести, що відповідальність за його невправність лежить на адміністрації торгового закладу. Якщо вже справа дійшла до суду, безвинно винуватий може висунути такі аргументи: адміністрація магазину не подбала, щоб товар був безпечно розставлений, не створені умови для його нормального огляду — мовляв, проходи вузькі й мене штовхнув інший відвідувач. Як сказав автору менеджер одного із супермаркетів, коли продавець відкрито виставляє в залі дорогі предмети, що б’ються, то він морально готовий відшкодовувати можливі збитки. Але майте на увазі, що подібний номер не пройде, якщо ви проігнорували правила торгового закладу. Наприклад, одна з вимог магазинів самообслуговування — обов’язково брати кошик або візок. Не візьмете — нарікайте на себе, якщо щось вислизне з рук. До речі, візок може відіграти роль рятувального круга. Якось покупець набрав гору продуктів у візок, а той виявився несправним, у результаті все випало на підлогу, багато чого розбилося. Провину взяла на себе адміністрація, адже якби справа дійшла до суду, експертиза підтвердила б непридатність «транспортного засобу». Взагалі, у бюджеті супермаркетів передбачені витрати на всякі непередбаченості типу «усушка-утряска», бій посуду та інше. Тому, як сказали мені в більшості великих магазинів, у кожному випадку потрібно розбиратися окремо.
«У відділення хочете? » Пам’ятаєте дитячі вірші про дядю Стьопу? «Он салазки опрокинул, из кармана гвоздик вынул, продырявил барабан. Продавец ему: «Платите!» Он в ответ: «Не заплачу!» — «В отделение хотите?» Отвечает: «Да, хочу!». Мова про те, що навіть якщо покупець-хуліган свідомо псує товар, адміністрація не має права «вибивати» гроші на місці. У такому випадку вона повинна викликати охоронців порядку, вони зобов’язані скласти протокол, а ще будуть потрібні покази свідків — словом, потрібен збір доказів. І лише потім можна подавати документи в суд. Якщо ж покупця силою утримували в магазині або на ринку, вимагаючи негайної компенсації, тут вже він вправі подати заяву в міліцію і через суд вимагати відшкодування моральної шкоди.
Корисні поради Не ходіть по ринку із запаленою цигаркою, морозивом, не торкайтеся руками світлих речей. Зітріть з губ помаду перед тим, як міряти річ. Будьте обережні з парасолькою, особливо біля скляної вітрини. Стежте за своїми дітьми, інакше за їхні пустощі доведеться розплачуватися вам. У разі ненавмисного псування товару намагайтеся мирно домовитися з адміністрацією торгового закладу.
