На Рівненщині стрімко зростає кількість хворих на цукровий діабет. Нині на обліку вже понад 32 тисячі хворих. Близько 5 тисяч потребують інсулінотерапії. На відміну від дорослих, які хворобу могли набути, 181 дитина на Рівненщині має спадковий, невиліковний діабет.
Михайло Літвіщенко, голова Рівненської обласної асоціації захисту громадян хворих на цукрових діабет "Діабетик", уже понад 40 років живе з цією хворобою і оптимістично заявляє: — На діабет я захворів у 40 років. Тепер мені 82 і я ще переживу багатьох, хто розповідає про здорове харчування і радить, як вберегти себе від цієї хвороби. Не пошкодував би тисячі гривень для того, хто винайде, як запобігти цукровому діабету. Але зробити це неможливо. Рекомендують вживати менше жирів. Але я, хоч і хворий, без м'яса і дня прожити не можу, відчуваю себе в'ялим без нього. А ще щоранку і щовечора по ложці меду з'їдаю. Так у мене рівень цукру у крові буває навіть занижений. Головне — налаштувати себе на життя. Але й важливо вчасно отримувати ліки. А з цим, на жаль, у нас не все гаразд. Наприклад, хворих дітей на Рівненщині забезпечили глюкометрами для вимірювання глюкози у крові. Проте смужок для цих апаратів дають недостатньо. Батьки змушені самостійно їх купувати. А одна пачка, якої заледве вистачає на місяць, коштує понад 200 грн. Окрім того, батьки змушені купувати голки до шприц-ручок. Голки потрібно змінювати щодня, а одна коштує понад три гривні. Наша організація з 2002 року допомагала хворим дітям, шукаючи спонсорські кошти. Проте нині благодійники припинили фінансування, сказавши, що грошей у них немає. Натомість Наталія Ковальчук, головний позаштатний ендокринолог облуправління охорони здоров'я, стверджує, що цьогоріч хворі на діабет забезпечені добре. Зокрема, всі хворі отримали інсулін, вперше виділили кошти на купівлю таблетованих цукрознижувальних препаратів: — Держава виділила кошти й на закупівлю смужок для усіх хворих дітей. Але потрібно переглянути норми, бо для багатьох дітей, які за день використовують по три-чотири смужки, їх не вистачає. Потрібно виправити й суперечності у законодавстві, через які ми не можемо, наприклад, купити для хворих дітей шприци та голки. Наступного року передбачено, що на область виділять понад 15 млн. грн. для хворих на діабет. Це на 1,5 млн. більше, ніж цього року. На Рівненщині все менше людей помирає через цукровий діабет. Проте з кожним роком зростає кількість інсулінозалежних. Нині у Рівному працює спеціальна школа, де таких хворих вчать жити з діабетом. В ендокринологічному центрі навіть ввели посаду психолога, який допомагає людям адаптуватися. Проте лікарі кажуть, що ні психолог, ні школа не дуже ефективні, і пропонують відкрити реабілітаційний центр для людей, які захворіли на діабет. Такий центр міг би діяти у Степані. Організація "Діабетик" уже кілька років просить у керівництва області організувати на базі степанського курорту, який зайнятий лише у теплу пору року, здравницю для діабетиків. А ще у держави просять, щоб для хворих на цукровий діабет першого типу давали групу інвалідності, як у Польщі чи Німеччині. Бо багато людей з таким діагнозом не можуть повертатися на роботу, а держава фінансово їм не допомагає.
