Злощасний кредит

1705 0

Ми у соцмережах:

Злощасний кредит

Раніше взяти кредит на купівлю квартири під її заставу не було великою проблемою. Такою можливістю й скористалась сім’я рівнянки Євгенії Слісарчук. Проблеми виникли тоді, коли в житті настала «чорна смуга» і не стало з чого той кредит віддавати.

Чотирикімнатну квартиру на першому поверсі дев’ятиповерхівки на вулиці Волинської Дивізії в Рівному Євгенія з чоловіком Володимиром купили в січні 2005 року. Мали на це своїх 40 тисяч гривень, а ще 119 тисяч гривень, які тоді за курсом дорівнювали 20 тисячам доларів, взяли під заставу квартири в банку «Надра». Разом з подружжям у квартиру вселилися їхні три дорослі сини та шестирічна донька. — Чоловік тоді займав керівну посаду на підприємстві «Рівнеторф», я мала власну фірму, і спершу ми виплачували гроші банку справно, — розповідає пані Євгенія. — Проте 19 березня 2005 року в чоловіка стався інсульт, також захворів наш старший син, і ми не змогли вкластись у строк з платежами. Банк дав нам відстрочку на кілька місяців, але багато грошей йшло на лікування, і ми знову не змогли вчасно виплачувати кредит. Зрештою змушені були продати квартиру, яку мали у селі Шубків, щоб повністю погасити поточну заборгованість за 2005 рік. Зітхнули з полегшенням, але в 2006 році знову виникла прострочка платежу за кілька місяців. Бо чоловік півроку провів на лікарняному і його за цей час звільнили. Він тоді оскаржував своє звільнення, і знову звернувся у банк про тимчасову розстрочку, але все закінчилося його сваркою з начальником служби безпеки банку. Відтак банк виставив нашу квартиру на торги, без її належної оцінки та не повідомивши нас. 29 січня 2007 року ми дізналися, що 20 грудня 2006 року нашу квартиру банк продав за 36 тисяч доларів. І хоча наша заборгованість на той час становила в еквіваленті 14 тисяч доларів, різницю між боргом та сумою, отриманою за квартиру, банк нам не повернув. Сказали, що ці гроші, зокрема, пішли на пеню, штрафні санкції та начебто експертну оцінку квартири. Відтак знову почалися суди-пересуди... Поки тривали суди, сини пані Євгенії оженились та покинули домівку, а чоловік помер у березні минулого року. Жінка залишилась у квартирі одна з донькою, і до минулого вівторка новий власник квартири, колишній працівник міліції Ярослав С. рішучих дій до їхнього виселення не вживав. Цього ж дня близько дванадцятої години дня події розгортались так. Спершу у квартиру завітав дільничний інспектор. Він тільки запитав в 11-річної Ані, чи приходили з виконавчої служби, і пішов. Минуло небагато часу і в двері знову постукали та представились, що з виконавчої служби. Проте на слова підлітка про те, що в квартирі вона одна, ці люди відповіли, що в такому випадку вони не мають права заходити, і також пішли. Третій візит був стрімкий і агресивний — сильний гуркіт та наказове: «Відчиніть, міліція». Щойно Аня відчинила двері, в квартиру стрімко увійшло восьмеро чоловіків, і аж ніяк не міліціонерів. Поки злякана дитина в сльозах телефонувала матері, чоловіки поміняли в дверях замок і зачинились зсередини, разом з дитиною. Двері вони відчинили тільки коли приїхала справжня міліція та пані Євгенія. Розбірки тривали кілька годин, але закінчилось все тим, що новий власник запропонував поступитись Євгенії квартирою вже хіба що за 50 тисяч доларів, а коли жінка сказала, що таких грошей не має, залишив в оселі двох своїх друзів. На сьогодні ці чоловіки навіть на ніч так і залишаються в квартирі, разом з пані Євгенією та її донькою. А вдень, поки дитина в школі, жінка разом з ключами від нового вхідного замка намагається шукати правди у численних інстанціях.

Коментарі Григорій Зарічнюк, начальник Рівненського міського відділу внутрішніх справ: — Я виїжджав на місце, бо надійшло повідомлення, що неповнолітню дитину мало не захопили в заручники. Насправді з’ясувалось, що там мали місце суто цивільно-правові відносини. Якщо коротко, є новий власник оселі, але попри численні рішення судів та виконавчої служби, вселитися в оселю він не може. Разом з тим, до насильного виселення жінки з дитиною не дійшло, та ніхто й не збирався цього робити. Думаю, що знову буде судова тяганина. Для мене ж головне, щоб не були порушені права дитини та не було порушення громадського порядку. Андрій Друзенко, уповноважений Міжнародного комітету із захисту прав людини у Рівненській області: — Пані Євгенія звернулась до нас за захистом. Я лише почав ознайомлюватись із цією справою, ще не бачив всіх документів, але вже мушу констатувати суттєві порушення прав жінки. Зокрема, як банк міг продати чотирикімнатну квартиру за надзвичайно низькою ціною? Та яке мав право новий власник квартири вриватись у неї без виконавчої служби, тим більше коли там була тільки неповнолітня дитина. Зрештою, як би там не було, але під час опалювального сезону виселяти людину з квартири не можна.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також