Чавун має високу тепломісткість та значно більшу масу, ніж сучасні алюмінієві радіатори. Одна секція чавуну здатна накопичити у декілька разів більше теплової енергії. Тому після відключення опалення чавун остигає повільно — інколи до двох годин. Алюміній холоне впродовж 20–30 хвилин, і температура в кімнаті падає майже одразу.
Ребриста поверхня радіатора створює ефективну конвекцію, завдяки чому тепле повітря плавно циркулює по кімнаті. Сучасні батареї часто мають менше активних поверхонь, а отже — нижчий реальний тепловий ефект.
У будинках радянської забудови теплоносій подається за високими температурами — інколи 90–100°C. Чавунні радіатори розраховані саме на такі умови та витримують перепади температур. Алюмінієві та панельні стальні батареї розробляли для систем із нижчим температурним режимом (70–80°C). Тому після заміни без правильного перерахунку секцій у квартирі може стати холодніше.
У старих трубах часто циркулює жорстка вода з домішками, іржею та окалиною. Чавун має товсті стінки та широкі канали, тому така вода не впливає на його роботу. Алюміній — примхливий матеріал. Він швидко руйнується при підвищених значеннях pH та забивається брудом. Через це нові батареї можуть втратити ефективність уже через 5–7 років.
При запуску опалення восени в системах старих будинків часто трапляються різкі стрибки тиску. Чавун витримує такі навантаження. Алюмінієві батареї інколи просто «розриває», що призводить до потопів.
Відмовитися від чавуну все ж потрібно тоді, коли батарея має тріщини, течі, видно наскрізну корозію. Коли у квартирі встановлено автономне опалення: сучасні легкі радіатори нагріваються набагато швидше та дозволяють точніше регулювати температуру. Коли робите капітальний ремонт і хочете приховати радіатори в нішах — масивний чавун важко поєднати з сучасними інтер’єрами. Коли потрібно швидке реагування на зміни температури — чавун гріє повільно.
