Репутація? Не чули! Про корупційну справу в Рівненській облраді

5 хв. читання

смартфони Apple iPhone 17 ціна в Україні

Чинний заступник голови Рівненської ради засуджений до дев’яти років позбавлення волі. Це покарання Сергію Свисталюку — за отримання хабаря, використання злочинних схем для особистого збагачення і таке інше. Нормальний «джентльменський набір» для сучасного українського чиновника, яким нікого не здивуєш і якого ніхто не соромиться.

У нормальній державі людині, яку не те що засудили, а навіть запідозрили у чомусь подібному, ніхто не подав би руки, а сам засуджений переховувався би десь, аби на згоріти від сорому перед своїми друзями, сусідами, колегами, підлеглими. У нас же все не так — засуджений Сергій Свисталюк продовжує ходити на роботу ніби нічого не трапилось. Бо формально у нього є ще час на оскарження судового рішення.

У заступника голови найвищого органу представницької влади області не виникло навіть думки подати у відставку чи припинити свої повноваження на час розслідування, аби не піддавати ризику репутацію обласної ради. Про яку репутацію може бути мова у країні, де у корупції звинувачують найвищих посадовців держави, а їм хоч би хни? Немає у нашої влади жодної репутації. Та вона їй і не потрібна. Аби не посадили!

Микола НЕСЕНЮК.

Ця справа розпочалася у квітні 2024 року, коли правоохоронці затримали на той час уже колишнього директора обласного фтизіопульмонологічного центру Федора Авруку — він взяв 860 тисяч гривень хабаря від підприємця. Пообіцявши посприяти у продажу майна колишнього дитячого туберкульозного санаторію у селі Новостав, що у Рівненському районі. Приміщення санаторію за 2 мільйони 177 тисяч гривень купив підприємець Володимир Рудюк. Згодом Аврука пообіцяв новому власнику сприяння обласної ради й у купівлі землі під санаторієм, з чималою знижкою.

Попри гучний скандал Федора Авруку не посадили — бо пішов на угоду зі слідством. Не тільки визнав провину, а ще й розповів, кому носив гроші у Рівненській облраді. Тож 31 травня 2024 року слідчі СБУ вже прийшли по заступника голови Рівненської облради Сергія Свисталюка.

У судовому рішенні йдеться, що Аврука разом із заступником голови Рівненської облради Сергієм Свисталюком організували схему вимагання грошей. Перший епізод стосувався списання майна санаторію, яке після продажу все ще перебувало на балансі медичного закладу обласної ради. За сприяння у списанні було отримано 150 000 гривень, з яких 50 000 Аврука залишив собі, а 100 000 передав Свисталюку.

Другий епізод стосувався придбання землі. Аврука, після узгодження зі Свисталюком, озвучив представнику покупця умову — передати за «сприяння» 8 000 доларів. Далі він підбурив посередника передати ще 400 000 гривень — за вплив на зменшення експертної оцінки земельної ділянки, яка й формує загальну її вартість. З цієї суми Аврука залишив собі 50 000 гривень, а 350 000 передав Свисталюку.

Викуп землі мав відбутися двома траншами по 160 000 гривень: перший — після рішення сесії про виділення ділянки, другий — після остаточного рішення облради. Аврука отримав перший транш, з якого 40 000 забрав собі, а 120 000 віддав Свисталюку. Але після передачі другої частини коштів його затримали правоохоронці.

Одразу після оголошення підозри за ч. 3 ст. 369–2 (зловживання владою) та ч. 4 ст. 368 (одержання хабаря) Кримінального кодексу України заступник голови Рівненської облради Сергій Свисталюк поводився як нічого не трапилося. Вніс 500 тисяч гривень застави та продовжив виконувати свої обов’язки в раді.

Вирок Вищого антикорупційного суду пролунав 7 травня — 9 років позбавлення волі. Спеціальна антикорупційна прокуратура додала, що Свисталюка також позбавлено на 3 роки права обіймати посади в органах місцевого самоврядування. Разом із тим, суд конфіскував у дохід держави 500 тисяч гривень застави, яку раніше вносив Сергій Свисталюк.

Якщо Сергій Свисталюк в апеляційному суді не зможе довести свою невинуватість, то вирок набуде чинності — він втратить свободу, статус депутата та посаду заступника голови Рівненської облради.

Сергій Свисталюк, заступник голови Рівненської облради:

— Я ходжу на роботу та виконую свої посадові обов’язки. Адже рішення суду ще не набрало чинності, бо є термін у 30 днів. Тобто у мене ще є час на подання апеляції. І лише після апеляції буде ухвалено остаточне рішення. З рішенням суду першої інстанції я не погоджуюся. Буду його оскаржувати.

Богдан СЛОНЕЦЬ.

Поділитися цією статтею