Різдвяна кухня в Англії досить консервативна, як, втім, і вся англійська кулінарія.
За моїми спостереженнями і безпосередньої участі, в селах старої доброї Англії (old good England) день 25 грудня проходить так.
Після ранкової служби в церкві сусіди ходять один до одного в гості з короткочасними дружніми візитами лише на “drink”. Потім ставлять свою птицю в духовки і збираються ледь не всім селом у місцевого авторитета (в нашому випадку, у церковного старости Х'юго) знову ж таки на дрінк із коктейльними закусками .
Теми розмов на ходу і з бокалом в руках: мандрівки, сад, погода, спорт, собаки, мистецтво. Ніякої політики, болячок і з'ясування стосунків. Приносять невеликі подарунки і жертвують трохи грошей на благі справи.
Приблизно о другій збираємось за столом у сімейному колі. Стіл накривається, аперитиви випиваються, телевізор вмикається в очікуванні щорічного виступу Королеви о 15.00.
Після виступу ЇЇ Величності — налітай! Але спочатку порви хлопавки (сrackers) із сусідом по застіллю, знайди там корону і вдягни на голову, розгадай загадку, засновану на грі слів і отримай невеличкий презент із тої ж самої хлопавки.
Стартером є, як правило, щось рибне або коктейль з морепродуктів під шампанське, рідше — суп-пюре з оленини. Потім — основна страва.
Старше покоління зі скрипом сприймає індичку, бо гуска — то є суто англійська різдвяна їжа, а індичка — так, американська “іммігрантка”. Ще може бути чотири, три або дві птиці, запхнуті одна в одну за принципом “матрьошки” (“Four (or three, two ) birds”). Порядок запихання такий: або перепілка-куріпка- фазан, або курка-качка-індичка з абрикосово-фіговим або яблучним начинням, або гуска в індичці, а, втім, — що є, те й вкладаєте одне в одне.
І, до того ж, це все продається у вигляді напівфабрикатів (ready meal). Головне, птицю добре обгорнути беконом, ще й всередину покласти sage & onion stuffing mix — суміш із борошна, олії, сушеної й печеної цибулі, шавлії й петрушки. До птиці подається соус із журавлини (“cranberry sauce”).
Між іншим, нині стало популярним купувати не цілу індичку, а тільки її “crown” – безкрилу й безногу тушку. І подається все вже порізаним і накладеним у персональні тарілки. Загальні блюда не прийнято ставити на стіл, якщо це не буфет (те, що в нас чомусь називається “шведським столом”).
Салати не є традиційними на різдвяному столі, а от варена морква, брюсельська й цвітна капуста, обмазані медом і печені корені петрушки й броколі — обов'язкові.
Картопля печена “голяком “— roast potatoes і йоркширський пудинг ( надувні пончики із вм'ятинами, в який наливається gravy –густий коричневий соус) -- ось, мабуть, і вся різдвяна “обязаловка” . Все інше — за бажанням. Дуже міцних напоїв, як правило, за столом не вживають, тільки вина. А от після обіду — трохи бренді таки так.
На десерт — славнозвісний Christmas (plum) pudding – пасочка із суміші борошна, в'ялених слив, великих (sultans) і дрібних (raisins) родзинок, горіхів (бажано, мигдалю – символу багатства), вишень, сиропу. Чим не наша кутя?
Його починають робити відразу після минулого Різдва, на парУ, замотаним у рушник. А потім цілий рік (!) “годують” ромом і бренді, щоб не всох і просякнув як слід. Монетку в нього вже, здається, більше не кладуть, хоча раніше вона була на щастя тому, хто знайде її там і не зламає собі зуби.
Подається пудинг гарячим, обливається підігрітим бренді, запалюється, горить синім полум'ям, а потім гаситься солодким соусом (custard). В топ пасочки втикається гілочка вічнозеленого й колючого гостролисту -- holy. Весь процес символізує випалювання нечисті з оселі й профілактику її появи у наступному році ( для того є колючки holy).
Повернімося до наших салатів. Якось зробила “олів'є” для своїх англійських гостей, вийшла “бомба”. Полюбили його з першого укусу, незважаючи на французьку назву. Тепер вимагають його на всі застілля, а не тільки на Різдво. Підкорюємо Європу, шо.