Юля народилася в в пологовому будинку №2 майже два тижні тому. Втім, щастя її батьків від народження маляти тривало недовго. Через декілька днів дівчинка померла. За офіційною версією лікарів, смерть дитини настала від асфіксії тяжкого ступеня. Батьки ж переконані, що дитина померла не випадково — в смерті вони звинувачують лікарів пологового будинку, зокрема відділення дитячої реанімації.
Розповідає батько померлої дитини Григорій Дука: — Два місяці тому мою дружину Наталю поклали на збереження у пологовий будинок №2. Через деякий час Наталя почала скаржитися на різкі болі у лівому боці. Лікарі чомусь тривалий час на ці скарги не звертали уваги, допоки в дружини не стався сильний больовий напад. Після цього її на декілька днів перевели у реанімацію. Мене ж заспокоїли, що нічого страшного в цьому немає. Через певний час дружину відвезли в діагностичний центр, щоб зробити комплексне обстеження. Результати показали, що плід розвивається нормально, — принаймні так пояснила лікуючий лікар. Ми хотіли зробити кесарів розтин, щоб полегшити пологи, але нас переконали, що такої необхідності немає. Сказали, що плід нормальної ваги — 3 кг 800 г і дружина зможе сама народити. В ніч з 14 на 15 жовтня почалися пологи. Спочатку я був присутній при них, але коли з’явилася головка дитини, хтось з лікарів сказав, що плід дуже великий — як з’ясувалося згодом, майже п’ять кілограмів — тож викликали лікарів, які були на той час у пологовому будинку. Мені ж порадили зачекати в коридорі. Почалися пологи о третій ночі, а закінчилися о пів на дев’яту ранку. Ввесь цей час дружина дуже кричала. Під ранок, коли дитина народилася, Наталя від больового шоку знепритомніла. Крізь привідчинені двері я побачив, як один з лікарів почав робити дитині штучне дихання. Дитина навіть не плакала. Через певний час доньку загорнули в теплу ковдрочку і з апаратом штучного дихання понесли в дитячу реанімацію. Черговий лікар мене одразу попередив, що дитина у дуже тяжкому стані, не працює мозок, тому гарантії, що вона виживе, немає. Про щось конкретніше можна буде говорити лише через декілька днів. Нам одразу видали список ліків, які потрібно купити для мами і дитини — згодом, як з’ясувалося, вони невідомо де зникли. Декілька днів дитина знаходилася під апаратом штучного дихання. Через деякий час організм дитини почав потроху адаптовуватися. Навіть медсестра з дитячої реанімації сказала, що вже є позитивні зрушення. Наступного дня мали привезти на обстеження доньки лікарів з обласної дитячої лікарні. На жаль, вони так і не приїхали. Коли я прийшов о десятій годині ранку, до мене підійшла лікуючий лікар, розплакалася і сказала, що дитина померла. Єдине мені досі незрозуміло — дружина розповідала, що близько дев’ятої ранку приносила дитині молоко і вона поїла. Лікарі ж сказали, що смерть настала о сьомій годині ранку. Причина смерті теж досить сумнівна — асфіксія тяжкого ступеня, тобто удушення. Мені здається, що лікарі чи через свою необачність недодивилися, як закінчився кисень і дитина задихнулася, чи навмисно, щоб маля не мучилося, відключили від апарата штучного дихання. Результатів розтину нам досі не дали. Пояснили, що ведеться розслідування. Через три дні дружину у тяжкому стані, недоліковану виписують і направляють в ендокринологічний диспансер, мотивуючи це тим, що у неї в крові дуже високий вміст цукру. Видали на руки епікриз і на тому усе. Я попросив допомогти з транспортуванням, оскільки Наталя без сторонньої допомоги майже не могла ходити, мені натякнули, що це мої особисті проблеми. Лише після того, як я наробив там ґвалту, мені виділили машину головного лікаря. Коли ми приїхали в диспансер, лікарі були шоковані — як могли з пологового будинку жінку в такому тяжкому стані з кровотечею і свіжими швами перевозити в іншу лікарню. Коментар головного лікаря пологового будинку №2 Ганни Чайки: — Я переконана, що усі звинувачення на адресу наших лікарів — безпідставні. Вони зробили усе, що могли. Інша річ, що дитина справді народилася дуже великою — 4 кг 800 г. Безпідставні і звинувачення щодо кисню — наскільки мені відомо, для цієї дитини спеціально вночі привозили кисень. Загалом, за останній рік це перша дитяча смерть, тому говорити в загальному про роботу лікарні лише на прикладі одного факту не логічно. За даним фактом вже працює спеціальна медична комісія. І говорити про щось більш детально можна буде лише після того, як її представники дадуть свої висновки. Коментар начальника міського управління охорони здоров’я Михайла Стичишина: — Давати якісь коментарі з цього приводу ми наразі не можемо, оскільки ще немає результатів роботи комісії. Цього року це вже не перший випадок смерті новонародженої дитини у міських пологових будинках. Хоча, якщо порівняти зі статистичними даними області, то дитяча смертність в Рівному значно нижча.
