Мені було років десять, коли я вперше зіграв у лотерею, купивши лотерейний білет за тридцять копійок. Це для мене були досить великі гроші — заради майбутнього виграшу я відмовив собі у поході в кіно на денний сеанс (10 коп.), порції морозива (13-19 коп.) та склянці солодкої газировки (3 коп.).
Та це все були дрібниці у порівнянні з вірогідним виграшем, список яких займав цілу сторінку центральної газети. У ті часи лотерейний білет мав серію та номер. Збіг серії давав виграш в один рубль, а серії та номера — власне виграш у вигляді певного предмета, замість якого можна було отримати його державну ціну грошима. Мої надії на виграш тривали недовго — шкільної арифметики вистачило, аби зрозуміти, що виграти щось у лотерею практично нереально. Вже згодом, маючи певний досвід, я зрозумів, що це не зовсім так. Бо учасники будь-якої лотереї чи іншої гри на гроші діляться на три категорії. Перша і найбільша — це ті, хто грає «по-маленькому» і майже ніколи нічого не виграє. Друга, набагато менш чисельна — це ті, хто грає «по-великому», сподіваючись на виграш всерйоз, і через це втрачає врешті чималі гроші, а часом і залишки розуму. І нарешті третя і найменша — це ті, хто цю лотерею чи іншу гру організовує. Ці не програють ніколи. Навпаки — цей бізнес є суперприбутковим, і за право ним займатися конкурують дуже жорстко, навіть вбити можуть коли що. Тому для згаданої категорії людей лотерея вже не гра, а тяжка і ризикована праця. Те ж саме і з виборами — найбільшу кількість їхніх учасників становлять прості виборці, які практично ніколи не отримують від виборів те, на що сподівалися. Ще одну групу учасників виборів становлять кандидати, які чомусь вірять, що їх оберуть, і витрачають на вибори купу грошей, нервів і здоров’я. Більшість таких теж отримують облизня. Виграють же на виборах так само, як і в лотереї, зазвичай ті, хто займається цим професійно. Тобто політики. Подивіться на склад своєї міської чи іншої ради! Ви знову побачите там купу знайомих осіб. Це професіонали, які знають, коли і до якої політичної сили перебігти, аби залишитись «в обоймі». Знаю таких, що до десятка партій встигли поміняти. Можете заперечити. Сказати, що на виборах у нас виграють і не такі, що до влади, як торік, приходять «нові обличчя». А я відповім, що справді, випадковості трапляються. Але потім той, кого обрали випадково, має або стати професіоналом у політиці, або вилетіти з неї вже на наступних виборах. Так само, як і в лотереї, де володар випадкового виграшу зазвичай не має від того виграшу щастя. Одне тішить — політика є лотереєю безпрограшною. Але винятково для професіоналів. Можна, звісно, взагалі не грати у лотерею і не ходити на вибори. Але тоді твій виграш точно розіграють інші!