За даними Держстату, торік середньостатистичний українець витратив на харчування 53% своїх доходів. Такий показник ставить Україну в один ряд з такими соціально неблагополучними країнами, як Ефіопія, Конго і Перу.
"Чим більший відсоток, який іде на їжу, в загальному доході середньостатистичної сім'ї, тим бідніша держава. Зверніть увагу, в соціально розвинених країнах, наприклад, у Великобританії на їжу йде не більше 10% доходів сім'ї, в Німеччині — 12%, в США всього — 7%", — зазначає Марія Лисенко, член громадської організації "Здоров'я". За словами дієтолога Анни Ковальчук, середньостатистичний українець в день з'їдає близько 40 грамів білка, а потрібно удвічі більше: "У раціоні наших громадян не вистачає сиру, молока й риби. Більш-менш нормально із вживанням овочів, але це тому, що даний вид продуктів відносно дешевий в нашій країні". За її словами, часто незбалансована дієта є основною причиною багатьох захворювань: "Ризик смертності у тих, хто вживає нездорову їжу, їсть мало корисних продуктів, майже вдвічі вище, ніж у тих, хто стежить за своїм харчуванням". Окремої уваги заслуговує якість продуктів харчування. "В Україні діють радянські стандарти, і вони самі по собі непогані. Але українські виробники знаходять прогалини в законодавстві, а система контролю у нас недосконала", — пояснила Лисенко. Посилаючись на дані Держспоживінспекції, вона стверджує, що в Україні, наприклад, близько 97% ковбасних виробів містять синтетичні речовини і різні фарбники. Те ж стосується й інших продуктів. "Виробники щедро додають хімію у свою продукцію. Як ви думаєте, що потрібно додати в молоко, щоб воно місяць не скисало? А в ковбасі та сосисках думаєте — м'ясо? Там перетерті шкіра і кістки тварин", — впевнена начальник відділу з контролю за якістю продуктів торгової мережі Тетяна. Більшість добавок, які входять до складу продуктів в Україні, використовують і в ЄС. Щоправда, там закон зобов'язує виробника писати на упаковці всі хімічні елементи, які додаються у продукт, із зазначенням Е-кодів. В Україні виробники лукавлять: наприклад, якщо в продукті міститься глутамінат натрію (Е-621), на етикетці пишуть "підсилювач смаку". Крім цього, виробники часто (за інформацією Держспоживстандарту, майже у 80% випадків) покупця вводять в оману — вони замінюють інгредієнти дешевшими і не завжди безпечними для здоров'я. Так, за даними Держспоживстандарту, найбільше фальсифікату виявляють в м'ясній і молочній продукції. У молоці, маслі, твердому сирі та сметані часто виявляють рослинні жири, яких там бути не повинно, в ковбасах і сосисках — сою, барвники і консерванти.