Чи можливо при здоровому глузді уявити наступну ситуацію: стоїть міліціонер на вулиці, виконує свої службові обов’язки, зненацька на нього накидаються журналісти збивають з ніг та палицями лупцюють його по голові та інших частинах тіла?
|
 | |
Чи можливо при здоровому глузді уявити наступну ситуацію: стоїть міліціонер на вулиці, виконує свої службові обов’язки, зненацька на нього накидаються журналісти збивають з ніг та палицями лупцюють його по голові та інших частинах тіла? Запитайте будь кого і отримаєте відповідь, що бути такого не може. Чому тоді можливо побиття журналістів, операторів, які не брали участь в масових заходах, а сумлінно виконували свій професійний обов’язок? Напевно, тому, що наша міліція не знає, що права та професійна діяльність журналістів захищена відповідним законодавством України і саме міліція має обов’язок захищати ці права.
Поряд з цим викликає подив той факт, що допоки уся правоохоронна система «вишукує» провокаторів безладів на Майдані та «беркутівців», які перевищили свої повноваження і побили мирних демонстрантів та заодно і журналістів, суд уже встиг визнати винними «організаторів» порушень і позбавити їх волі іменем народу України.
Конституція України (основний закон держави) визначає: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави». Ми, громадяни, можемо пишатися тим, що маємо таку гарну третю статтю Конституції України і тішити себе тим, що «гарант», можливо, її також читав, а «правоохоронці» нею керувались, коли озброєні спецзасобами, не шкодуючи сил і наснаги, з «честю і гідністю» розбивали голови, ламали руки і ноги громадянам України, які вийшли на Майдан захистити не лише свої інтереси, але, як не дивно це звучить, і їх майбутнє. Чи, може, у міліціянтів гідна європейська зарплатня? Чи, може, їх діти навчаються у престижних європейських вишах? Чи, може, вони мають можливість хоч раз на рік відпочивати на європейських курортах? Саме ці привілеї і багато інших забаганок мають вищі чиновники від влади, і саме вони руками простих міліціонерів захищають не громадян України, а свої статки, корупційні схеми, високі посади та розкішні кабінети від європейського вибору громадян.
Сьогоднішній Майдан підняв багато питань, які законослухняні українці активно обговорювали в сімейних колах та серед друзів. Чому став можливим новий Майдан і хто має нести відповідальність за збитки і безлад? Чому гарант разом з купкою прибічників визначає, всупереч абсолютній більшості українців, куди має рухатись Україна?
Хто має тверезий глузд, той розуміє, що останні роки абсолютна влада перебуває в одних руках, і усі гілки цієї влади: законодавчої, виконавчої і судової - давно уже продані, куплені і «нахилені» цими руками.
Зворушливі події останніх днів чітко свідчать про те, що, на жаль, влада байдужа до народу. І саме прогресивні патріотичні сили через майдани в усіх містах України у весь голос та на весь світ нагадують можновладцям, у котрих від вседозволеності затьмарило розум, що «…єдиним джерелом влади в Україні є народ», саме це визначено у статті сьомій Конституції України - основному законі нашої держави. Сьогодні на усіх майданах вирують пристрасті незгоди та протесту проти свавілля та диктату владних структур.
Хто присягав на вірність українському народові в стінах Верховної Ради? В чому основна суть цієї вірності? Невже в тому, щоб в скрутний, доленосний для українців час вирішувати майбутнє України не зі своїм народом, а з гостинними китайськими друзями тішити себе культурно-розважальною програмою та неперевершеними їствами Піднебесної. А після провальної зустрічі з китайцями, за якимось дідьком, вирушити до «дружньо - братської» путіномедведівської Росії, щоб, напевно, поділитися своїми «успіхами» та передовим досвідом правління, яке загнало Україну в економічний колапс і політичну кризу. Шановному пану президенту, напевно, не було відомо, що сотні тисячі його виборців в усіх куточках України мерзнуть на майданах, ночують не в розкішних апартаментах, як він, а в наметах та на підлозі в адміністративних приміщеннях, при цьому харчуються чим прийдеться і щогодини готуються до провокацій та побиття.
Сьогоднішня позиція влади – це вершина цинізму, адже своєю бездарною внутрішньою та зовнішньою політикою вона поставила по різні боки барикад власний народ і правоохоронців, які, до речі, також цілодобово простоюють на морозі і ночують на підлозі у владних коридорах в очікуванні наказів недолугих керівників.
Ситуація вкрай небезпечна і напружена, це розуміють усі політики прогресивної європейської та міжнародної спільноти, які в ці дні відвідали Україну.
Український багатостраждальний свободолюбний народ сьогодні демонструє представникам цієї ганебної влади, що ніхто не має права безкарно бити людей, які тримають державні прапори України. На відеозаписах так званої «зачистки» майдану чітко видно, як після садистських дій «правоохоронців» не лише розбиваються голови, а і державний прапор – символ незалежності цілої нації - опиняється на снігу.
"Паразидент" сьогодні руками «Беркуту» калічить патріотів України, руками прокурорів і суддів кидає їх за грати, своєю ганебною бездіяльністю паплюжить людську честь і гідність, вустами «святого» Миколояновича залякує народ державними силовими резервами та невиплатою пенсій. Усі ці дії яскраво демонструють, як міцно теперішня влада «любить» свій народ і як вона його ще «покохає», особливо усіх активістів, якщо, не дай Боже, після завершення масових демонстрацій залишиться при владі.
Богдан МАМЧУР.
Це неможливо – розлюбити Україну…
А вам вдалося, біс вас забирай!
Спустошили країну на руїну,
А обіцяли ж – збудувати рай!
І збудували – не для всіх, а вибірково:
Для себе любих і для любої рідні.
А ми всі – від Луганська і до Львова –
Стосовно раю, як-то кажуть, вихідні!
Я не виношую проекти войовничі,
А просто знаю, що настане час,
Прийдуть нові і справжні будівничі
Й назавжди вихідними зроблять вас.
Володимир Гнеушев
