Захоплення української молоді стають усе більш екстремальними. Наслідуючи світові тенденції, українські підлітки переходять від просто ризикованих занять до відверто самогубних.
У Львові проходив Міжнародний фестиваль «Гіпертату-2007». Для України це вже досить традиційний захід. Тому на львівському фестивалі головну увагу привертала не так демонстрація майстерності півтисячі тату— і пірсинг-майстрів з різних країн світу, як екстремальне шоу «Підвішування», яке влаштували донецькі пірсинг-майстри. Вони загнали під шкіру 21-річного добровольця чотири гаки. Проколи робили без анестезії. Загнані гаки потім прикріпили до перекладини, яка підняла юнака під стелю. Хлопець висів на власній шкірі півтори хвилини. Після цього його місце зайняв інший любитель екстремального висіння. 19-річний луганець Володимир Бедзвін узяв із собою в політ віолончель. Навіть зумів награти сумну мелодію. Але майстрам довелося швидко зняти його. У Володимира почали кровити місця проколів. Для українців подібні перформанси є екзотикою, хоча вони уже призвичаїлися до найбільш поширених форм модифікації тіла: пірсингом і татуюваннями. Але ми тільки маємо побачити те, що вже роблять із собою найбільш просунуті «фріки» на Заході: шрамування, імплантація сторонніх об’єктів під шкіру, таврування, татуювання очних яблук, загострення вух і роздвоєння язика. Так, наприклад, у київських тату-салонах без проблем зроблять корсет-пірсинг. Це близько десяти проколів на спині, через які просмикують стрічку. Виходить дійсно дуже схоже на корсет. Знайти місце, де зроблять роздвоєння язика, трохи складніше, адже ця операція найбільш небезпечна. Втім, жертви моди в Україні є. Послуги класних тату— і пірсинг-майстрів коштують дорого. Тому багато віддають перевагу «модифікуватися» вдома. Майже завжди — без найменшого уявлення про елементарну техніку безпеки. Гарний майстер може практично безболісно просмикнути залізні гаки під шкіру. У той же час, проста голка в руках недосвідченого любителя може стати дуже небезпечною. Найбільш поширеною травмою є ушкодження лицьового нерва — наслідок спроби проколоти собі брову. На другому місці зараження крові, адже інструменти в домашніх умовах часто не проходять належної санітарної обробки. У порівнянні з цими проблемами естетичний чинник виглядає просто-таки невинно. Проте випадки, коли молода людина буквально перетворювала себе на чудовисько численними татуюваннями і проколами — не рідкість. Багато підлітків, які починають змінювати себе, уже не можуть зупинитися. Коли всі традиційні місця для пірсингу і татуювань уже пробиті й забиті, настає час екстремальних модифікацій, зазвичай це пірсинг геніталій. Ще однією потенційно небезпечною для життя і здоров’я розвагою є екстремальні види спорту. Раніше найбільш популярними були скейтбординг, катання на сноуборді, BMX, скелелазіння. Проте поступово ці види спорту стали інтегральною частиною популярної культури. Парадоксальним чином це спричинило зниження інтересу до них із боку давніх шанувальників. Екстрим цікавив їх із погляду можливості виділитися. Новий екстрим — міське заняття. Усе, що потрібно для занять паркуром, руфінгом, діггерством, банджи— і роуп-джампінгом, — це саме місто. Паркур представляє собою подолання смуги міських перешкод. Тобто в межах міста намічається маршрут, який необхідно пройти за мінімальний відрізок часу і не обходячи перешкод, будь то стіни, паркани або будинки, і не використовуючи жодних пристосувань, крім свого тіла. Трейсери, тобто люди, які займаються паркуром, йдуть навпростець, використовуючи елементи акробатики і гімнастики, біг і скелелазіння. На сьогодні групи молодих людей, що займаються паркуром, є в усіх великих містах України. І все ж паркур — заняття травмонебезпечне. Адже при перетинанні міського простору трейсер стрибає зі стін, перекидається, виконує складні перевороти. Серйозні травми, переломи і струси мозку — не рідкість. І навіть якщо вдасться їх уникнути, навантаження на м’язи таке, що багато трейсерів мають проблеми із суглобами і сухожиллями. Руфінг — це дослідження міських дахів. Причому чим складніше на нього потрапити, тим вище дах «цінується». В особливій пошані дахи промислових зон, з яких відкривається жалісливий індустріальний типаж. Немає сенсу говорити, що це заняття небезпечне, як і будь-яке, пов’язане з перебуванням на висоті. Наприклад, банджи— і роуп-джампінг. До кінця вересня минулого року в Україні діяла тільки одна постійна точка для банджи-джампінгу — найвищий у країні міст, що знаходиться в Кам’янець-Подільському. 30 вересня 2006 року тут розбилася молода журналістка Юля Зайцева. Трос, що повинен був утримувати дівчину під час вертикального польоту вниз, просто розв’язався. Вона впала в річку глибиною 3,5 м і захлинулася. Інцидент призвів до закриття Кам’янець-Подільського моста для стрибків, але не заборони цього виду спорту в Україні. Взагалі цей вид спорту до смерті Зайцевої вважався безпечним. На відміну від роуп-джампінгу. Це екстремальні стрибки зі статичних об’єктів — залізничних мостів і кранів — але не у вертикаль, як із банджи, а в горизонталь. Іншими словами, це щось на зразок «тарзанки». Роуп в Україні перебуває в напівлегальному стані. У Києві, наприклад, можна було стрибати в будівлі Льодового палацу. Всіх бажаючих просили брати із собою паспорти — на випадок, якщо доведеться потім зв’язуватися з рідними. Діггери рухаються в зворотному від руферів і джамперів напрямку. Вони шукають пригод під землею, у міських дренажних системах і каналізаціях. У Києві ввійти, наприклад, у дренажну систему Києво-Печерської лаври, як і в багато інших, не становить проблеми. Діггерство багато в чому схоже на спелеологію, тільки в рукотворних ландшафтах. Отож небезпеки тут практично ті ж. Є велика можливість заблудитися під землею, навіть для досвідчених діггерів. Гірше, що може трапитися — виявитися під землею в колекторі під час сильного дощу. Тоді можна втонути. Можна просто розбити голову об низькі склепіння дренажних систем. Крім перерахованих вище екстремальних видів спорту, в Україні добре прижився файєрпоїнг — жонглювання парними предметами, що горять, закріпленими на мотузці або жердині. У теплу пору року на майданах майже будь-якого міста можна побачити хлопців, які крутять пої. Вони називають себе файєрниками або факірами. Виступають, природно, вечорами, щоб вогненні екзерсиси виглядали ефектніше. Часто їхні виступи супроводжує барабанщик. Природно, файєрпоїнг — заняття небезпечне. Снаряди для нього молоді факіри обмочують у керосині. Якщо хоч крапля його потрапляє на одяг або тіло, є великий ризик, що ця ділянка може зайнятися. Якщо всі перераховані вище заняття небезпечні для тіла, то деякі захоплення можуть бути небезпечні для душі. З появою чорно-рожевих емо на вулицях містах психологи почали говорити про хвилю підліткового суїциду, який незабаром накриє наше суспільство. Подібне трапилося в Європі в XVIII сторіччі після виходу у світ «Страждань юного Вертера». Вже занадто голосно прийнято в емо пхикати. Проте побоювання виявилися даремними. Рожеві черепи на чорному фоні на практиці означають не бажання покінчити із собою, а відмову соромитися своїх почуттів. Серйозніша справа з іншою — готичною — субкультурою. Їй більше років, ніж емо-культурі. І, відповідно, в Україні «готів» більше, ніж «емо». Центральною темою в культурі готів є смерть, біль і страждання. Велика частина адептів цієї культури володіють достатньою часткою іронії, щоб не сприймати постулати «тру-готів» всерйоз. Проте зустрічаються підлітки, в яких показна готичність переходить в обсесивність. Декілька місяців тому в Австралії почався суд над двома 15-річними дівчатами, які задушили свою однолітку. Всі троє були готками. Якось вони ночували під одним дахом, і поки жертва спала, її майбутні вбивці, як це водиться в готів, обговорювали теми смерті й убивства. Дівчині стало цікаво, що відчуває вбивця. Вони вирішили перевірити, задушивши подругу. Пізніше вони злякалися і здалися поліції. На суді вони зізнавалися, що провини за собою не відчувають, ні тоді, ні зараз. Молодіжна культура завжди була пов’язана з протестом. Сьогоднішні підлітки бунтують проти самих себе. Обираючи усе більш радикальні й небезпечні хобі, вони ніби доказують перевагу сьогоднішнього дня над будь-яким днем із минулого, наскільки б давно він не трапився. Минулі роки подарували юнакам і дівчатам екстрим. Щоб показати свою молодість і новизну, сучасним підліткам доводиться витворяти таке, перед чим екстрим 90-х здається іграшками для дитячого садка.
